Даринчині малюнки. Роздуми

Чесно кажучи, не було бажання іти та писати пост. Бо останніми днями було тепло на вулиці, погода сонячна, зовсім весняна, то якось і на душі було веселіше. А сьогодні знову похолодало, похмуро, прогноз погоди морози обіцяє, але не сніг, що не надто добре для природи, бо є ризик обмерзання і багато рослин можуть загинути, в тому числі і урожай озимих на полях. Ніби нам ще мало, знову сьогодні росіяни вцілили ракетою у житловий будинок, цього разу у Полтаві, дев'ять загиблих здається за останніми даними. А ще вони скинули керовану авіабомбу на своїх же громадян у Суджі, під завалами може бути близько 92 людей (бо саме стільки готувалися до евакуації), мабуть звинувать по своєму зомбоящику ЗСУ чи кого там ще, Буданова, якого вони намагалися вбити вчора в готелі в історичному центрі Одеси. І кінця краю цьому не видно, а сьогодні ще почув, що колишній співробітник мого шваґра, якого мобілізували лише восени, загинув.

То ж настрій і так не був надто позитивним, ще у спільноті кілька постів прочитав. Не коментував, лише пропустив крізь себе. Сиджу, пишу пост, а внизу чогось Максим плаче, начебто спав, а чогось уві сні розплакався і дуже голосно, дружина заспокоює.

Старші діти сплять у кімнаті, втрьох. У нас сьогодні ще спить мій племінник, Яремчик. Вчора Маркіян у нього спав, сьогодні помінялися. Ось його Даринка намалювала (тільки на малюнку він аж надто дорослим вийшов, мабуть удвічі старшим):

Даринка останнім часом взагалі підвищила свою техніку малювання, уроки даються взнаки (на мою непрофесійну думку, бо ж я сам не маю таланту до малювання). Он як гномика змалювала - на першому фото.

А оце я спочатку подумав, що вона зробила аплікацію на чорному папері, лише придивившись зрозумів, що вона просто зафарбувала чорним кольором звичайний листок паперу із зошита. Але, хоча і фломастера витратила надто багато (як на мене, який не мав такої розкоші в дитинстві 😊), вийшло класно і навіть в дечому стильно.

То ж мабуть на цьому і завершу. Бо я ще хотів на крипту пожалітися, бо начебто ціна біткойна і висока, все решта чомусь у дупі. Але якось, зважаючи на все написане на початку, вкотре зрозумів, що все це фігня і не варта того, аби цим аж так перейматися.

Іду спати, сподіваюся, що ніч буде спокійною.