Але на першому фото не вона. Я вже писав про це в одному із попередніх дописів, як ми з донечкою ходили по ялинові гілочки, щоб дружина змогла трохи відірватися і змайструвати якусь свою поробку, бо вона дуже любить усілякі подібні штуки. Ця "ялиночка" стоїть у нас біля входу в будинок.
А свою ялинку у нас руки дійшли розкласти і прикрасити ближче до вечора. Ми вже кілька років ставимо штучну ялинку. Вона вже доволі стара і успадкована дружиною в якості "посагу" ще від батьків 😁. Про посаг звісно жартую, просто її ніхто не використовував там, то ми собі її забрали. Але вона вже в не дуже хорошому стані, голочки обсипаються щоразу більше, то пора вже і собі купити свою штучну ялинку, вже наступного року, якщо все буде добре. Можна живу ялинку ми купували тільки раз чи два якраз перед великою війною, але це і дорого, вони швидко обсипаються, та й дерев шкода. можна було піти в поле, де я маслючки збираю, вирубати там якусь гарну молоду сосонку, вони там дуже швидко насіваються та ростуть дуже густо, всі і так не виживуть, але це морока і часу бракує, та й не пахне сосна так як ялинка, то вже краще штучну гарну купити, зараз дуже гарні і правдоподібні виробляють, не те, що наша стара розвалюха.
То ж ми нарешті прикрасили нашу стареньку, дійшли до неї руки, а то вже Різдво скоро, а ми без ялинки. Це звісно не головне, але діти дуже хотіли, то ж навіщо позбавляти їх цієї радості. Вони із самі із задоволенням брали в цьому участь, навіть Максим щось там намагався повісити, з того, що не б'ється 😉.
Але, як виявилося, Даринка з Маркіяном переважно дуже погано закріпили усі прикраси, ми це помітили, як одна "бомбочка" впала на підлогу сама по собі і розбилася. Довелося перевірити усе за дітьми і багато чого перевірити знову, і ще раз пояснити і показати як правильно ялинкові прикраси розвішувати.
Міка уважно стежила і мабуть вже мріяла, як вона стрибатиме на ці штуки на ялинці 😄. Насправді вона це зробила лише раз при нас, була насварена і втекла. Доведеться за нею пильнувати, як і за Максимом)).
