Насичена п'ятниця

Коли на початку тижня дружина запитала мене, що кума кличе в театр і питає, чи зможемо ми піти разом з ними (там чимала банда назбиралася, як виявилося) на виставу і чи замовляти нам квитки на шосту вечора. Я недовго думаючи погодився, бо начебто був вільний. Але зовсім забув, що у мене був запланований візит до стоматолога. Добре, що на третю, то ж накладки не сталося. Але я не люблю нагромаджувати подібні речі в одному часовому проміжку, бо сильно випадаю з роботою. Але що було робити, це було не критично. Щоб наглянути за дітьми (в основному за Максимом) попросив маму, а потім її підмінила сестра, що прийшла з роботи, бо мамі треба було господарку годувати 🤪.

А в стоматолога мене мучили дві години - чистили зубні канали і не зважаючи на локальну анестезію десь в середині сеансу почало нити і боліти по наростаючій, а не здогадався попросити ще один укол і тому мучився цілу годину 🤷‍♂️. Після того як я вийшов, все страшенно нило, то ж пішов в аптеку і купив собі знеболююче, щоб нормально на виставі посидіти.

У фоє театру на мене накотила ностальгія - я побачив світильники на стіні і згадав як колись, мабуть сім років тому зробив фото цього світильника для першого фотоконкурсу у Стіміті і здобув втішний приз 😊. (Хотів знайти той пост, але не зміг)

Вистава називалася "Сірано де Бержерак" і ось її опис на сайті театрі ім. Марії Заньковецької куди ми ходили.

Сірано – гострий словом, запеклий в битві й безкомпромісний правди захисник. Він має все – окрім вроди, лише б завоювати серце своєї єдиної любові Роксани. Вона лиш помічає вродливого й простого Крістіана. Але розумний Сірано знайшов здобути як взаємність у цьому нещасливому коханні. Красуня берегтиме листи любові та лише наприкінці життя дізнається, хто справжній автор палких слів…

Я не згоден із цим реченням: Але розумний Сірано знайшов здобути як взаємність у цьому нещасливому коханні., бо взаємністю там і не пахне, а я не люблю таких ситуацій у житті, то ж мабуть через це мені спочатку вистава не подобалася. Але якось до кінця це незадоволення пройшло і мені загалом сподобалося. Цікаві декорації, гарне світло, музика, непогана гра акторів - все ж я не пошкодував, що був там, хоча вистава не найкраща, з тих, які я бачив.

Після вистави привітали куму (не ту, іншу 😁) з днем ангела (до речі тут хочу привітати всіх Оксан, що є присутні у спільноті, хоча на пам'ять приходить лише @oksanavidma 💐) і передали їй подарунок. Вона ж у свою чергу пригостила нас коньячком та цукерками 😉.

Додому ми з дружиною повернулися останньою маршруткою, вийшли - а там густезний туман! Таки прийшов до нас, хоч і запізнився)).