(Не)холодні ігри

І ось пройшла неділя... Якщо чесно, хотілося б провести цей день деінде, щоб трохи розвіятися, ніж зазвичай, враховуючи, що я переважно перебуваю вдома, оскільки працюю звідси. Але, незважаючи на гарну погоду та те, що зранку мені вдалося ненадовго вирватися з дому—ми з родиною відвідали церкву—більшу частину дня ми все ж провели у приміщенні.

Хоча день був сонячним, він виявився дуже холодним. Якби це була весна, ми обов’язково вийшли б на прогулянку, навіть просто погуляли б усі і з Максимком у візочку. Але в такий мороз гуляти точно не варіант. Хоча Маркіян, здається, зовсім не зважає на холод—він просто рветься надвір. Йому вже "дах їде" від сидіння в хаті! Постійно проситься надвір, то ж якщо мороз не надто сильний, трохи його випускаємо, навіть якщо він їде зі мною на велосипеді зі школи (йому цього мало), він просто іде на пісок і щось там собі копає, будує.

У самій церкві він теж довго не витримав і ближче до кінця попросився на вулицю. Довелося вийти з ним, бо він бігав пандусом, а там було слизько—вночі трохи нападало снігу. І хоча він постійно падав, це його тільки тішило. Він навіть вставати не хотів! Ледь не збив якусь стареньку, яку вели попід руку якісь старші діти… бешкетник!

Зате Маркіян дуже любить церковну кав’ярню в підвалі. 😁Там можна випити какао з молоком і взяти якісь солодощі, зробивши пожертву. Ціни, звісно, умовні—ніхто не перевіряє, скільки ти поклав, а якщо заплатиш більше, гроші підуть на потреби громади чи армії.

Але, як я вже казав, більшу частину дня ми провели вдома. Це був день настільних ігор! Грали з дітьми у "Футбольну монополію"—гру, яку племіннику Миколай приніс. Вона наслідує оригінальну "Монополію", але з ігровою механікою там все погано. Катастрофічно бракує грошей у банку! Навіть довелося жартома намалювати величезну купюру номіналом "мільйон стратегів", бо основна валюта цієї футбольної монополії—це якраз стратеги. 😆

Також сьогодні ми зіграли з дітьми в "Дуплет"—гру, схожу на лото. Вона досить азартна: хто знаходить співпадіння, той тішиться, а хто не знаходить—розчаровано спостерігає, як інші забирають картки. Іноді напруга зростає, як у справжніх дорослих іграх!

Потім був "Діксіт", а ще ми нарешті завершили складати військовий корабель-конструктор, схожий на LEGO. В принципі, найбільше зусиль доклала дружина—вона довго працювала над ним. Це був подарунок для Маркіяна від дядька (брата дружини) на день народження. Спочатку вони його трохи складали, потім забули, а сьогодні вирішили довести справу до кінця.

Цей конструктор—копія LEGO, але трохи гіршої якості. Деталі з’єднуються не так добре, і через це складання виявилося складнішим. Але зрештою сьогодні дядько (не той, інший 😄) прийшов на допомогу, і разом із племінником, якому це було цікаво, вони майже повністю завершили модель.

Ось так і пройшов цей день—у настільних іграх, складанні конструктора та теплій родинній атмосфері. Це чудово, враховуючи холод на вулиці. Але вже дедалі більше хочеться весни і щодня це бажання тільки сильнішає.