Неділя

Сьогодні вранці у нас був очікуваний заморозок (бо прогноз погоди про це попереджав) і несподівана сонячна погода з самого ранку. все це виглядало дуже красиво і хотілося вибігти надвір одразу ж після того, як я розсунув штори. Але здається я все ж спочатку поснідав, хоча це не точно. Справді, було класно вийти надвір, відчути зовсім немаленький мороз і побачити всю цю морозну красу, щедро підсвічену сонцем. Або без нього, в тіні просто домінував мороз:

Планів на сьогодні було багато, але всі вони динамічно коригувалися. З того, про що варто розповісти, це прогулянка в обід з дружиною і Максимом. В останні дні або Оля з ним гуляла, або я. А сьогодні вийшло удвох (тобто утрьох 😁) прогулятися і насолодитися атмосферою спілкування і споглядання осінньої природи.

А перед самою прогулянкою біля наших берез до мене підійшов батько і спитав, чи не бачив я хто там викинув бараньоху. Я сказав, що не бачив, але пішов подивитися. Там справді лежав гриб, схожий на бараньоху (баранячу голову, гриб-баран), але це не була вона, а так званий коловий гриб або Hericium coralloide, начебто їстівний теж. Хтось явно його звідкілясь привіз, подумавши, що то бараньоха, а потім викинув, хоча кораловий гриб і вважається їстівним.

Порада і прохання на майбутнє, не зривайте незнайомих вам грибів, якщо ви точно не впевнені, що він їстівний!

То ж ми гарненько прогулялися. Не зважаючи на сонячну погоду, тепліше не стало, то ж довелося одягатися набагато тепліше 😊

Вчора, до речі, нарешті почав повноцінно палити дровами, тобто запустив котел. Раніше лиш у каміні на ніч палив, але вже стало справді холодно, та ще й малий постійно по підлозі повзає, потрібно, щоб вона була тепла.

Ну а ввечері зустрівся із старими друзями, а коли ішов на зустріч, насолодився чудовим заходом сонця:

Зустріч пройшла чудово, багато про що поговорили і дійшли до висновку, що потрібно бачитися частіше.

Я є зараз поспішаю лягти в ліжко, очі злипаються. А ще перед тим потрібно не забути підкинути дров, а то вчора двічі доводилося наново котел розпалювати.