Якось воно так. В нас буде шанс все ж їм протистояти, він один-єдиний - по всій лінії умовного "кордону" чи розмежування роботи потужну оборонну смугу - просто заливати все бетоном нахрін. Відкинути всі думки, що ми залишаємо там наші землі. Так, залишаємо, але на кону питання виживання держави. Нам просто доведеться з цим жити і надалі. Тільки я не уявляю, що робити з кордонами, якщо все ж воєнний стан не буде продовжено - відкрити, щоб виїхали усі, хто хоче? Так само як бути з проблемою відтоку молоді? Нам потрібно якомога більше населення для продовження оборони. Єдиний вихід - стати економічно розвиненою країною, але як це зробити, коли крадуть у таких масштабах і нікого не карають. Якесь замкнуте коло...😕