Зимова казка ... чи ні?

Сніг сьогодні не розтанув, хоча плюсова температура на вулиці була до самого вечора, то ж усі шанси були. І в ночі буде плюсова температура, глянув прогноз погоди, але вже з обіду завтра вдарить мороз. Тому можливо ще день-два сніг буде. А наступного тижня знову потепління, точно розтане. Саме це спонукало сьогодні в обід хоча б на пів години піти покатати сина на санчатах, поки той сніг ще є, хоча часу мені на все бракує катастрофічно. Можливо частково з відчуття провини, бо перед тим трохи на нього накричав. Звісно, не без причини, та все ж. Останнім часом я занадто роздратований, можливо через те, що мені постійно бракує на все часу, я не висипляюся, бо за що я не беруся, мені бракує часу, щоб це завершити. Навіть у Стіміт заходжу написати допис, та все одно мушу прочитати хоч кілька дописів, а там дивись і коментар-два-три залишу і вже хвилин десять-двадцять немає, не встигаю похопитися. Треба якесь заспокійливе попити, а то мене вже якось в грудях здавлювати почало. Колись у мене вже таке було, лікар прописав седативний збір, типу чай такий пити, реально помогло, не згаю чи трави подіяли, чи ефект плацебо. Мабуть треба знову пропити.

Гаразд, ми трохи покаталися по саду, я навіть знайшов мінімальну "гірку" для Маркіяна - просто з'їзд з дороги, пологий перепад у пів метра, але я ще розганявся і запускав санчата наче з катапульти і вони проїжджали добрий десяток метрів.

Краса, правда ж на фото? Білий сніг, зимовий сад. Але це все, через те, що по ньому ніхто не їздив. Бо після обіду я Даринкою поїхав на малювання (тобто вона на заняття, а я по магазинах та аптеках), то побачив вже зовсім іншу картину на дорозі - калюжі, болото, слякоть.

Особливо це стало приземлено, коли вулицю вкрила темрява, коли вимкнули світло. А магазини ще не встигли усі запустити генератори, вся та каша зі снігу, води та болота виглядала не надто красиво.

Не дивно, що так багато хворих зараз, таке вологе середовище сприяє розвитку різних бацил, та ще й легко промочити ноги і застудитися. Я згадав вище про аптеки, залишив там півтори тисячі гривень - Маркіянові треба було добрати антибіотик (я іноді забуваю, що ще не здоровий, хоча він ззовні не хворий - не кашляє, температури нема, але скарлатину треба пролікувати повністю, щоб не було наслідків) ну і ще інгаляції для Максима, бо теж ніяк не пройдуть у нього ті шмарклі, постійно стікають і подразнюють горло, хоча легені чисті, сьогодні знову перевірялися у лікарки.

То ж така от бувальщина, а не казка. Хоча природа іноді дає можливість хоч на мить туди перенестися.