Ми поряд і разом...

Всім привіт!

Сьогодні дивлюся, як люди з різних куточків планети намагаються радіти життю, як кажуть поети: "Пиши так, наче ти живеш останній день і пишеш останній раз")) Мабуть, у такий час не тільки поетів стосується - жити сьогодні і зараз, як останній раз, щоб встигнути освідчитися в коханні, встигнути попросити прощення і встигнути пробачити... Дивлюся в телефоні з ранку на своє Азовське море, диво яке чудесне ... заздрю тим, хто зараз у воді купається, плаває, пірнає ... Пам'ятаю , Що після купання в морі свіжість зберігалася на весь день ... І тіло залишалося до самого вечора прохолодним.

Це море сьогодні, фотографій мені надіслала подруга дочки, вона щоранку гуляє узбережжям.

Мені одного разу, пам'ятаю, порадили сто разів пострибати у воді на глибині (у воді стрибається легко, а масаж ніг чудовий) після такої водної фізкультури так легко підніматися по високому спуску вгору. До речі, мені порадила стрибати старенька бабуся)) І я була їй вдячна!)) Не знаю, чи змогла б я зараз сама піднятися в гору, якщо рівним подвір'ям ходжу ледве... ось так спека впливає на мене - і руки не хочуть нічого робити, і ноги не хочуть ходити))

Зазирнула в чат родового дерева, а там, як завжди тисяча листівок та маса привітань, цього разу вітають мого племінника Богдана, він зараз у Німеччині, а бабуся його у Швейцарії))

Вітаю дорогого онука, Богдана, з днем народження!! ! З ювілеєм!!!
Бажаю щастя та здоров'я,
Посмішок, бадьорості та сил!
Щоб кожен день звичайного життя
Тобі лише радість приносив!

І ми теж зі свого боку приєднуємося до загальних вітань ювіляру! З днем народження Богдане! Невичерпної тобі натхнення, незліченної безлічі ідей та творчих успіхів!
Загалом - бажаємо всіх тобі благ!(music) Радуй нас своїми піснями та грою на гітарі**!

Богдан із сестрою та братом (праворуч)

А цю красу мені надіслала сьогодні моя подруга-поет із Києва – Наталія Шалле. Вона зараз відпочиває на дачі) Величезний любитель квітів, у неї багато віршів присвячено квітам! Наталя любить їх фотографувати та розводити вдома кімнатні квіти.

Наташа знає, як я люблю польові (лугові) квіти і завжди при нагоді разом з "привіт, як ти?" - Посилає мені свої фотографії рафії ... А я милуюсь і заряджаюсь красою!)

Польові квіти вражають своєю природною красою, ніхто їх не садить, не поливає, крім природних дощів. Як каже моя дочка: "Діти Землі"...

Якось не віриться, що червень переступив середину. Час летить невблаганно... Хочу запросити вас у свій читальний зал на новий вірш... Він відноситься до філософської та любовної лірики... Вибачте, що прийшло не українською мовою... Я Вірші не складаю, Це вони мною пишуть себе))

У мене був будинок біля моря. Але для того, щоб потрапити на пляж, потрібно було пройти через бар. Тому я так і не побачив самого моря.
Джордж Бест

Бліц

Видишь, взгляд отвожу я в сторону,
Слышишь, как говорю - чуть тише...
Не разделится небо поровну,
Оба выросли "из штанишек"...

Сто препятствий любовь усилили,
Подливая в огонь дурману.
Не Лолита я, не Эмилия,
Да и ЗАрой, увы, не стану...

Как в любовь не хожу на службу я,
Мне б с тобой закрепить начало.
Разрушай во мне всё ненужное,
Чтоб для счастья холстом я стала.

Нарисуй мне дороги дальние,
Тень болота на бездорожье,
Лишь бы глаз фонари сигналили
Мне о том, что всего дороже.

Оставайся во всеоружии,
Пусть с тобой мы давно не дети.
Научи, как любить чуть глубже мне,
Чем возможно на этом свете.

Как рутина мне опостылела,
Эту скуку заполнить нечем.
Покажи мне, как без насилия
Открывают сердца навстречу.

Нарисуй небеса мне чистые,
Облаков неземное ложе.
Научи, как в разлуке выстоять,
Если волны идут по коже.

Чтоб покой находила в буре я,
Чтоб в любовь уходила с тыла.
Чтобы были мечты ажурные,
Чтобы мантрой - прощенье было.

Научи отпускать всё лишнее,
Расслабляться, смягчая душу.
Научи понимать Всевышнего,
Чтоб услышав, хотеть дослушать.

Чтоб в объятья встречать препятствия,
На серьезность смотреть с улыбкой.
Чтобы в ночь светлячков забрасывать,
Темноту не считать ошибкой.

Чтоб рассвет пропах благодарностью,
Вдохновением живописным.
Чтобы всё во мне светозарное
Стало нормой счастливой жизни.

Чтоб смириться сумела с грустью я,
Даже с болью смогла стерпеться...
Чтоб твоё ощущать присутствие
Где-то в рёбрах - чуть ближе к сердцу.

Книга жизни моя залистана,
Но всё так же любовь упряма.
Ах, не скрой от меня лишь Истину,
Будь мне гидом надёжным самым.

Отыщи меня между птицами
В самой серой обычной стае,
Мной дыши, если нам не дышится,
Если воздуха не хватает.

Оступаемся неосознанно,
Ищем правду в словах затёртых...
Мы для смерти - живыми созданы,
Вот и жизнь - не приемлет мёртвых.

Снова взгляд отвожу я в сторону,
Чтоб на радость переключиться.
Пусть не делится небо поровну,
Я ищу тебя в разных лицах...

Если путь перекрыт плотинами,
Улыбаюсь, ни с кем не споря.
Скучно жить в миру за гардинами,
В окна "бара" не видно моря...

Дякую всім моїм друзям.

Бажаю гарного літнього вечора)

Вдячна групі підтримки.

Ольга Зоря