"Ми поряд і все прекрасно: і дощ, і холодний вітер"...

Усім привіт!

Зайшла в свій чат родового дерева і згадала вірші: "Ми поряд і все прекрасно: і дощ, і холодний вітер"...

У чаті нашого родового дерева завжди галасливо, перебуваючи в різних містах і країнах, ми, ніби поряд, відзначаємо дні народження в сімейному колі і всі наші знаменні дати.

Ось я скопіювала привітання нашої внучки Настеньки:

Вітаємо Настеньку з днем народження!
З Ювілеєм!
Бажаємо яскравого сонця,
попутного вітру удачі,
море везіння
та відмінного настрою!!!

Адже 10 років – це вже справжній перший ювілей.

Згадуємо тих, кого сьогодні немає поряд з нами ...

Сьогодні минає 13 років, як не стало мого хрещеного батька, Миколи Олександровича. Він був людиною, яка завжди стояла на боці справедливості, з принципами, що неможливо було похитнути. У його домі завжди панувала атмосфера тепла та гостинності, де кожен відчував себе як удома. Микола Олександрович назавжди залишиться в наших серцях прикладом справжнього чоловіка – чесного, сильного, але водночас доброго й уважного до оточуючих. Світла пам'ять...

Багато добрих слів було сказано на адресу моєї бабусі Паші, минуло 40 років від дня її смерті ... Але ж кажуть, що всі живі до тих пір, поки їх пам'ятають.

Сьогодні день пам'яті матусі Параски Савельївни! Царство Небесне та вічний спокій! Пам'ятаємо. Кохаємо. Смуткуємо.

Повідомлення писали і діти бабусі Паші, і онуки, і правнуки.

Бабуся Парасковія – символ сімейної любові та єдності. Її турботливі руки завжди створювали затишок, а смачний борщ збирав усю батьківщину за одним столом. Вона була вихователькою не лише дітей та онуків, а й дорослих – навчала нас мирно вирішувати конфлікти, зберігати спокій та любов. Її приклад миротворчості та мудрості завжди має залишатися з нами.

Світла та Вічна пам'ять нашій мамці, бабусі, прабабусі та
прапрабабусі Парасковії Савельївні Чумак-Зоря! Завжди пам'ятаємо, любимо, сумуємо...

Потім керівник чату повідомив, що в нього зламали телеграм і виставив нам картинку з попередженням, чого не можна робити з метою безпеки:

А мій брат запросив родичів почитати свою книгу в інтернеті, дав посилання на букнет:

На всяк випадок посилання на книгу: https://booknet.ua/reader/marupol-yak-mi-vizhivali-xronka-vini-b429047

Треба сказати, що є читачі, є відгуки небайдужих людей.

Брат мені написав:

Оля, привіт! Текст спогадів виклав уже повністю на Букнеті. Там же завів авторський блог, на якому спілкуюсь з іншими авторами. Зараз хочу надіслати копії коментарів під нашою книгою з моєю реакцією, а також мою переписку у авторському блозі.

Я так зрозуміла, що книга брата за популярністю сьогодні попереду, багато читачів, хотілося б, щоб і мої друзі її підтримали... Думаю, що серед моїх друзів знайдуться ті, хто відгукнеться, прочитавши книгу до кінця, я публікувала в постах лише частину книги...Уривки. Брат розмістив там і фотографії, що підтверджують події війни у Маріуполі.

А мої вірші поки не відкривають, чекають на переклад брата...

Всім доброї ночі...

Ольга Зоря