"Все буде добре, а якщо погано? То, очевидно, це не кінець"...

Усім привіт!

Із п'ятницею! Не віриться, що вже пролетів ще один тиждень... Прохолодно... Довго в кріслі на подвір'ї вже не посидиш... Помітно коротше став день, вже мої повертаються з роботи, коли вже темно і їдуть на роботу, коли ще темно. ..Ось на верхньому фото ранок... "Осінь. Ліхтар. Листя."

Чесно кажучи, осінь - це моя улюблена пора року. Від спеки мені погано, а зима безсніжна - це не зима, а продовження осені - тільки більш зла, колюча, морозна ... Весна для мене - це очікування свята трав, квітів, фруктів і овочів)) А осінь - вона щось середнє, коли не холодно, не жарко ... Але красиво ... Казково красиво ...

Пам'ятайте у класика: "Люблю я пишне природи в'янення - в багрець і золото одягнені ліси" ... Осінь - це час поетів. Шкода, що я не пишу вірші українською, але зараз шукаю і зроблю переклад...

Це нові вірші, які я писала на анонімний конкурс та стала срібним призером на конкурсному майданчику "Червоні вітрила". Я його написала за півгодини і просто гарячі відправила ведучій конкурсу – Наталі з Києва. Спершу оригінал, потім переклад.

О чём шуршит сегодня день осенний?
Я вижу, с ним в обнимку листопад!
А рядом лета - золотые тени
Танцуют в листьях и в траве дрожат.
О чём-то с лужей шепчутся свинцовой,
Вприпрыжку скачут на ладонь ко мне.
Внутри моей вселенной ищут слово
О бабьем лете или о весне?
Но осень, размешав цветные краски,
Вдруг утверждает хмурый серый цвет.
Всё оголяя и срывая маски,
Спешит дождями завершить сюжет.
Я знаю, осень - время изменений,
Давно погода на душе не та...

Но прежний мир у женщины осенней,
Чуть ярче свет, чуть шире широта.

Мой мир живой и добрый в самом деле,
Таким всегда я видела его.
За стайкой листьев мысли полетели,
За нами следом ветер: "ого-го"!
Меня за плечи обнимая кротко,
На ухо шепчет: "Осенью дыши!
Твоя улыбка, голос и походка
Совпали с ней мелодией души.
Она в тебе нашла свою подругу,
Всегда тебя готова поддержать,
И тайны нет, что вы нужны друг-другу,
Что расставаясь, встретитесь опять.
Что в непогоде вовсе нет подвоха:
И дождь, и снег задумывал Творец.

Всё будет хорошо, а, если плохо?
То, очевидно, это не конец"...

Про що шарудить сьогодні день осінній?
Я бачу, з ним в обійми листопад!
А поряд літа – золоті тіні
Танцюють у листі і в траві тремтять.
Про щось з калюжею шепочуться свинцевою,
Підстрибом скачуть на долоню до мене.
Всередині мого всесвіту шукають слово
Про бабине літо чи про весну?
Але осінь, розмішавши кольорові фарби,
Раптом стверджує похмурий сірий колір.
Все оголюючи і зриваючи маски,
Поспішає дощами завершити сюжет.
Я знаю, осінь - час змін,
Давно погода на душі не та...

Але колишній світ у жінки осінньої,
Трохи яскравіше світло, трохи ширше широта.

Мій світ живий і добрий насправді,
Таким я завжди бачила його.
За зграйкою листя думки полетіли,
За нами слідом вітер: "ого-го"!
Мене за плечі обіймаючи лагідно,
На вухо шепоче: “Восени дихай!
Твоя посмішка, голос та хода
Збіглися з нею мелодією душі.
Вона в тобі знайшла свою подругу,
Завжди тебе готова підтримати,
І таємниці немає, що ви потрібні один одному,
Що розлучаючись, зустрінетесь знову.
Що в негоді зовсім немає каверзи:
І дощ, і сніг задумував Творець.

Все буде добре, а якщо погано?
То, очевидно, це не кінець"...

Ось і моя маленька внучка, вся в бабусю, любить творчість ... Надіслали мені фото, на якому вона підтверджує, що життя триває ... Вона теж любить осінь, підтвердження цього її композиція на фотографії.

Пам'ятаю, коли я відпочивала в таборі "Артек", мене нагородили путівкою безкоштовною, як найкращого голову ради дружини у місті Маріуполі)) Це було так давно, але чомусь я зараз про це згадала. Я в цьому таборі записалася відразу у всі гуртки, які там були)) І в танцювальний, і в театральний, і в образотворчого мистецтва, і юних поетів)) А зараз моя внучка займається у школі мистецтв і теж просить маму, щоб вона її записала у всі гуртки)) Це гени!

Дякую, що заглянули до мене у гості та підтримали.

Бажаю теплої осені та виконання бажань!

Хочеться підняти тост рядками з мого вірша:

Все буде добре, а якщо погано? То, очевидно, це не кінець"...

П'ятниця - в народі називають питницею, то вип'ємо за щасливий кінець цієї війни... За перемогу Добра над Злом! 🍾 🥂 🍷 🍷

Бережіть себе!

Ольга Зоря