З першим днем Нового року!

Привіт, друзі!

Так склалося, що мій тато народився з 31 грудня на перше січня, записали, коли вже народився - першим числом. Тож коли тато був живий, завжди святкування Нового року плавно переходило у святкування дня народження тата. Ось і сьогодні, коли тата вже давно немає, але в чаті з самого ранку вже його фото та добрі слова спогадів родичів.

Сьогодні ми згадуємо мого батька, Василя Михайловича, в день його земного народження. Він був опорою багатодітної родини, завжди готовим допомогти, підтримати й розрадити. Його любов до рідних була безмежною, а добрий гумор — незмінним супутником нашого життя. Він залишив по собі теплі спогади й приклад справжньої людяності. Світла й вічна пам'ять тобі, наш дорогий татусю!

Чесно кажучи, мені досі не хочеться їсти) Вчора, як я розповідала, готували старанно три сім'ї свої коронні страви, тому спочатку стіл був начебто напівпорожній, а коли всі почали зносити і салати Курка під кайфом, і крабові палички. та сирний. Сестра мого зятя привезла рибу гарячого копчення, оливки, а сваха - смажену рибу і нарізку, то місця на столі для бутербродів і фруктових тарталеток не вистачило, їх поставили на тумбу поруч зі столом) Я сфотографувала в міру надходження різних страв до столу. Звичайно ж було пюре та пельмені - гарячі страви... Я не звикла їсти після 18 години. але все ж таки сіла з усіма за стіл ... І, як то кажуть, Лиха біда початку!)) А сіли ми десь о 22 годині проводжати старий рік ... І мені захотілося спробувати хоча б те, що не доводилося їсти кожен день ... Дуже скучила за рибою ... Салат "Куриця під кайфом" - пішов відразу)) Його дуже люблять мої онуки! Одним словом – за столом зібралася вся родина мого зятя. Після проводів старого року я спілкувалася телефоном зі своїми друзями та родичами. І це було найголовніше у святі. Не часто мені доводилося стільки спілкуватися одного дня... Стільки добрих слів і побажань вислухала... А потім усі повернулися до столу, а я взяла шматочок торта з соком і пішла до себе в спальню. Чесно кажучи, у мене на тарілці залишилися і відбивні, і салат - я їх віднесла в холодильник і сказала, що буде день - буде і пісня) Ось такі страви прикрасили наш новорічний стіл.

І ще один приємний момент: після курантів усі беруть під ялинкою свої подарунки, у цей день подарунки всім готували мої онуки, перша блакитна коробка під ялинкою - моя)) Сваха всім подарувала по кульку цукерок - великих цукерок - типу снікерсу) Сестра зятя подарувала мені крем для рук, онук - дезодорант із запахом пудри - це мій коханий, а внучка - набір кремів для обличчя та вовняну пов'язку - червону - під колір куртки)

Так, завдяки Стіміту я змогла відправити гроші на подарунок маленькій онучці до Маріуполя - від нас із Дідом Морозом!)

Наша Філька через метушні, втекла і повернулася тільки під ранок) Теж зустрічала Новий рік) А сьогодні цілий день відсипалася – зараз грається зі світловими плямами гірлянди.

От і прийшов новий 2025 рік ... Якби не салюти за вікном (які я після Маріуполя не люблю) - звичайнісінький день ... Дома було краще ... Але як казав мій синок: "В гостях добре, а дома у мене немає") Перший день січня - дуже нагадує звичайний осінній день - добігає кінця. Вітаю всіх друзів! Будьте обов'язково щасливі!

Ольга Зоря