Запрошую у свою осінь

Усім привіт!

Запрошую у свою осінь, ось так лежить листя у нас під деревами... Придивилася: знизу зовсім сухі, скрутилися в трубочку, а зверху зовсім свіжі - різнокольорові, тільки розлучилися з деревом!

Я колись у юності писала вірші про лист, що впав з дерева і згадує, як довго він жив у мами на грудях, зеленим був і наливався соком. Потім шепнула мати йому: "Лети!" І він спалахнув і з деревом розлучився ... І тепер шепоче перехожим, щоб вони крокували обереЖЖЖно ...))

Вранці заглянула до чату родового дерева, а там уже тітка зі Швейцарії написала повідомлення:

Сьогодні виповнилося б 97 років
Миколі Олександровичу Ткаченка.
Царство йому Небесне, пам'ятаємо, сумуємо…
Вічна, Світла пам'ять.

Тітку підтримав мій кум зі Львова, сестра з Канади та братик із Дніпра:

Сьогодні 97 років від дня земного народження мого хрещеного батька, людини з працьовитими руками. Він був добрим господарем, збудував дім, посадив дерева, залишив сина — спадок, який жив і давав надію. Хоч Московія знищила матеріальні плоди його праці й жорстоко забрала сина, духовна спадщина залишається вічною в пам’яті й серцях. Царство Небесне!

Це син Миколи Олександровича – Сергій, який загинув під час окупації Маріуполя.

Мій брат зробив переклад мого вірша – присвяченого Сергію.

Разом зі штучним інтелектом він створив ілюстрацію до вірша.

Ольга ЗАРЯ

переклад: ОЛЕКСАНДР Зоря-Заря

Братові СЕРГІЮ ТКАЧЕНКУ

проклята війна забрала життя Сергія Ткаченка. Царство небесне...

Він лиши́вся в Маріу́полі

Ха́ту борони́ти ба́тьківську.

Ті́льки смерть його́ нащу́пала,

Прилеті́вши в дім ізда́лека.

Як заги́нув? Не дізна́ємось…

З до́мом що? Не розібра́тися…

Не пов'я́жем з грабува́ннями…

На́гла же́ртва «опера́ції»…?

Як? Кого́ нам звинува́тити?

Чи було́ це підлашто́вано?

За воро́тами, нена́чебто,

Ти́жні труп був непохо́ваним…

Ті́лу слід на кладови́ще би,

Бо земля́ – єди́ний при́хисток…

Ме́ртве ті́ло – «пі́хва» вмі́щує –

Матери́нська… холодні́сінька…

Над гроба́ми, як не пи́сано –

Вкра́дене життя́ аби́коли…

Так хова́ють – невідспі́ваних –

Наймирні́ших небожи́телів…

Завдяки братику розблокували мою книжку "Маріупольський нерв"

Він зробив переклад моїх віршів українською, ось посилання на букнет:

Оля, Привіт! Зайшов на твою сторінку, а вона уже сьогодні розблокована

https://booknet.ua/reader/mariupolskii-nerv-b429234

Мене про це ніхто не повідомляв, ані на сайті, ані поштою. Зараз там залишились вірші з перекладом, решту будемо з часом доповнювати. Головне, що услід за перекладом залишається оригінальний варіант! Це дуже важливо, щоб читачі могли за бажанням читати твір, насамперед, в оригіналі...

Сашко до віршів створює разом із штучним інтелектом ілюстрації

Подивіться, і, якщо сподобаэться, підтримайте, будь ласка мою книжку. Дякую! Там пізніш ще будуть нові вірші з розділу "громадянська лірика".

Дякую, хто знайшов час для моєї сторінки, вдячна за вашу підтримку. Бажаю всім вам і вашим близьким спокійної осені, щоб ви нікого й нічого не втрачали, щоби ночі були мирними.

Бережіть себе та один одного.

Ольга Зоря