Жіноче щастя

Усім привіт!

Наближається наш жіночий день, тому вирішила зібратися з думками, погортати сторінки пам'яті та подумати, що таке жіноче щастя? І чи щаслива я сама? Згадалися слова одного мудреця: "Щастя жінки – це знати, що вона кохана, бажана і цінна просто так, якою вона є."

Такою я була кілька років тому у себе дома...

Такою стала сьогодні: але душа не змінилася, бо кажуть, що щастя жінки залежить від того, наскільки вона повністю сприймає саму себе...

А душа сприймає себе нехай не зовсім юною, але вона любить вишиванку і вишиває її собі у своїх віршах... Тому сьогодні моє щастя - це читачі, які розуміють, а їх все більше і більше...

І вони пишуть мені в личку (зараз скопіюю) Приходить усвідомлення тих, хто живе у Росії:

Олю, привіт! Почитала ваші вірші. Дуже мене зворушили. Звичайно, дуже складно буде все зупинити. Люди як божевільні всі один на одного гавкають. Зараз теж стали в новинах про українських військових показувати брехню. Дуже страшно. Наш народ захопили обманом. Зараз ціни на все підняли. Я вже в соцмережах людей закликаю, щоб припинили сперечатися про національність. Але всім не гукнеш. Усі отупіли. Лише одиниці розуміють, що відбувається. Бережіть себе. Потрібно боротися та відстоювати свої права за життя. Всього вам світлого та доброго. Обіймаю світлом. Хай буде світло! Хай буде світові добре! Ми вистоємо! Ми переможемо з вами та з тими, хто за яснодумство того, що відбувається на землі...

Священиків давно немає добрих. Все бізнес. У 16 столітті вони вбивали людей Русі за правду. Книга "Степан Разін" - там теж написано про попів, що творили вони. І під час війни КДБ одягали рясу, а потім ті, хто приходив на сповідь, убивали. Слухайте альбом Олега Атаманова Вінок. І взагалі, його пісні послухайте. Він давно попереджав людей світлих про те, що відбувається. Триматимемося.

І таких читачів дедалі більше з кожним днем...

Щастя жінки полягає у її власній здатності знаходити радість у малих речах...
Пам'ятаю, коли в школі першого вересня і на останній дзвінок мені дарували квіти – у мене на очах виступали сльози… Це щастя, якщо жінка плаче від щастя…

Щастя жінки - це мати можливість переслідувати свої мрії і знати, що ти гідна любові матері-Всесвіту, природи. Щастя - це мирна весна, дерева у цвіті...
У нас поки що сніг, але скоро з'являться нирки, дерева оживуть і ті, хто здатний почути - почують, як дерева співають пісні воскресіння. Мені іноді здається, що природа різними порами року демонструє нам вічне життя. Як і люди, дерева старіють і тільки під оголеним стволом жива душа дерева, і навесні вона воскресає. Щастя - у це вірити, вірити у Вічність...

А, пам'ятаэте, як співається у пісні:

Жіноче щастя - був би милий поряд, а більше нічого не треба...

Мій милий чоловік уже пішов у вічність, але пам'ять ніхто не скасовував ... Я пам'ятаю, як ми з чоловіком були щасливі, нас - сивих - називали "молодятами" і піонерами)) Значить, в моєму житті любов була і є. Кохання не вмирає, це жива істота. Бог – це любов. Пам'ятаєте? Ісуса розіп'яли, але він воскрес. Щастя - це вірити, що життя душі не закінчується на землІ і не важливо, що не всі вірять у це.
Щастя жінки – це бути вільною та не залежати від думки інших людей.

Жіноче щастя – це дружна сім'я, тут на фото ми всі – я, чоловік, донька, синок Ванечка, світла пам'ять чоловікові та синові.

Щастя – це щастя дітей. Ось фото весільне моєї дочки.

А це – весільне фото сина.

Щастя – це онуки. Це дітки доньки – Данилко та Сашулька.

Сьогодні онуки вищі за мене, одному - 23, інший - 19...

Синок пішов, але залишив мені свою доньку – Анютку) Це старший онук із молодшою внучкою. Завжди молюся за них, щоби вони були на цій землі справжніми людьми.

Щастя жінки – це бути в змозі висловити свою індивідуальність і жити життям, яке приносить їй радість та задоволення. Мені приносить радість поезія, це моя хвороба та мої ліки. Тому й мої друзі, коли я живу далеко від своєї батьківщини - це мої поетичні друзі. З ними я можу обговорювати цікаві і мені теми у віршуванні, ділитися своїми новинками.

Це мої друзі, з ким мені пощастило зустрітися після віртуальної дружби (Серед таких і наша Валя Тіночка) З Ніною Давидовою я зустрілася в Ульяновську, коли їздила до своєї дочки в гості, з Наталкою Шале - у Києві, коли їздила з сином на опромінення, з Миколою Наумовим у місті Одеса, коли їздила на презентацію своєї книги "Зоря моя вечірня".

Справжнє щастя жінки полягає в тому, щоб бути в світі з собою і відчувати глибоке кохання до себе... Адже в Біблії написано: "Полюби ближнього, як самого себе". Якщо ми не навчимося любити себе, то не зможемо любити ближнього.

Хотілося вивести формулу жіночого щастя, але я постараюся зробити це до восьмого березня, а поки що (вже пізно і планшет розрядився) напишу вам свій вірш із назвою "Жіноче щастя" - спочатку дослівний переклад - потім оригінал)

Жіноче щастя - тендітне занадто,
Якщо з забарвленням воно неземне…
Блаж - недоступна – радіовежам
Б'ється в мені божевільною хвилею.
Все, що не сказано – стало безмірним,
Катуваннями здаються – ранок та ніч.
У вузол божевільний сплітаються нерви,
Невимовне – не перемогти.
Плаває чудовисько в річці молочній,
Навряд чи допоможе релакс та масаж.
Немов бетонний - мій пісочний замок,
Так сліпучий щастя міраж.
Щось втрачено. Істина поряд.
Непояснимо моє п'янке напруження.
Солодкий нектар з отурою.
Душу мою отруїв - наповал.
Жіноче щастя – як дитячі сльози,
Щось вселенське ховається в них.

Істині навряд чи допоможуть прогнози,
Закономірностей немає – таких.

Женское счастье – хрупкое слишком,
Если с окраской оно неземной…
Блажь - недоступная – радиовышкам
Бьётся во мне сумасшедшей волной.
Всё, что не сказано - стало безмерным,
Пытками кажутся – утро и ночь.
В узел безумный сплетаются нервы,
Невыразимое – не превозмочь.
Плавает чудище в речке молочной,
Вряд ли поможет релакс и массаж…
Словно бетонный - мой замок песочный,
Так ослепителен счастья мираж.
Что-то потеряно. Истина рядом.
Необъясним мой пьянящий накал.
Сладкий нектар с одуряющим ядом
Душу мою отравил - наповал.
Женское счастье – как детские слёзы,
Что-то вселенское прячется в них…
Истине вряд ли помогут прогнозы,
Закономерностей нет – прописных.

Справжнє щастя жінки починається з прийняття самої себе, з усіма своїми недоліками та досконалостями.

Дякую всім, хто прочитає те, що я писала майже цілий день, розглядаючи фотки і згадуючи своє життя та своє жіноче щастя)

Усім щастя та любові!

Ольга Зоря