The Diary Game : 28.11.2021 : Hysterical Sunday

Єдиний приємний момент минулої неділі — роли, які накрутив Грішка. Накрутив сам (бляха, воно звучить вже, як "накрутити голубців", жодної екзотичної романтики...)😑

Я навіть зробила селфі з досить веселою пикою / рожою / мордою

А потім ми довго прибирали, вибились із сил. Грішка завжди витирає пил з поверхонь, пилососить всі наші 29 квадратних метрів і миє підлогу шваброю. А я в цей час дощую вазони, драю унітаз, душову кабіну, умивальник, полички в ванній, всі поверхні на кухні. Закінчуємо ми приблизно в один і той самий час.

Після нудного прибирання (яке я терпіти не можу), вирішила сходити на Нову пошту — забрати посилку з контактними лінзами.

Дорогою туди задивилась на цікаві акценти осінньої природи: бордову шипшину, нетипово смарагдову травичку. Фото додаю нижче.

Посилка прибула в правильній комплектації, все було з лінзами Ок, тож я оплатила 1345 гривень і пішла додому. Правда, довгою дорогою і дуже повільно (страх, як не хотілося в 4 стіни).

На фото видно подарунковий сертифікат на поповнення мобільного на 150 гривень, але він не спрацював — пробувала 5 разів...

Перед самим поворотом до під'їзду вирішила зайти в мінімаркет "Фора" і купити молоко та яблука. Не тому, що хотілось цих продуктів. Просто, щоб потягти час. Так, я часто помічаю, що не хочу додому...

Ввечері кішка Маркіза влаштувала якийсь незрозумілий кардибалет: почала їжачитись, шипіти і кидатись на нас. Грішку навіть подряпала. Неясно, що спричинило таку поведінку, але помітили ще раніше, що її бісять наші голі ступні без шкарпеток, якщо ми ступаємо надто близько до неї. В результаті ми використали пульвелізатор і загнали її в ванну. Вона просиділа там пів години, і вийшла вже більш-менш спокійною.

На фото нижче бачимо її в повністю нормальному стані, на улюбленому місці для спання.

Як ви зрозуміли, ми "пропустили" одну серію "Секретних матеріалів"

Потім говорила по телефону з мамою (вона пиздець вперта і відмовляється вакцинуватись). Мама вислала мені фото свого авокадо, який я завезла їй навесні. А я вислала їй фото свого...

Так, моє одоробало справа...

Шкода, що більше немає конкурсу Steem Plants — я б розказала про ці два деревця авокадо, і чому вони так відрізняються (на мою думку).

Ще одна цікава новина є. Моя подруга дитинства повернулася з монастиря... Ні, вона не монашка, але жила там пів року, казала, що лікує душу від ран, які не гоїлись роками. Говорила з неї вперше за довгий час. Багато такого почула, у що не вірю, що не приймаю. Але вона каже, що йде на поправку, і їй там було добре. Ну, нехай... То її життя.