The DIARY GAME: 1. 07. 2021. It's time to be in paradise !

Ось і настав перший день другого місяця літа. Чому коли так добре - так стрімко біжить час? Я ділю рік на дві половини: коли холодно - ми боремось за виживання і чекаємо літа, а коли літо - ми в раю і розслабляємось ))) Тоді ми забуваємо, що скоро наступить зима. Довкола червень тішить нас своїми червоними ягодами! Їмо полуницю з цукром та сметаною і наїдаємо жиринки )))
З черешнями складніше. Їх треба дістати з дерева :)

Коли добре - часу не існує! Ми забуваємо, що є дні тижня. Для нас все одно понеділок чи субота. Ми прокидаємось о 9 і виповзаємо на балкон, де вже жарить літнє сонце і метушаться на своєму подвір'ї сусіди, які встають о 6 ранку. Іноді наш кіт ЕдГрей будить нас раніше. Він вже знає, що якщо м'явкати, то господині відчинять двері і впустять до кімнати, де є їжа! Кіт в селі теж щасливий, гуляє всю ніч! Але приходить голодний, бо мишей йому Даринка не дозволяє їсти ))) Спочатку він всіх цілує, бо знає що нам це подобається. Взагалі то він не любить, щоб його брали на руки. Та все ж той звук: куррррррр, який лине з його брюшка, він став частіше відтворювати, мені на радість )))
Коли кіт ситий, він сидить з нами на балконі і дивиться на подвіря сусідів теж. Ось таке кіно )))

Тепер ми часто спостерігаєм грозове небо. Ось такі хмаринки лізуть назустріч, наче наближається армагедон. Тоді ми тікаємо в кімнату і закриваєм двері, поки блискавиці спалахують в небі.
Під час дощу часто немає інтернету і тоді ми граємо карти )
Але частіше наш рай сонячний та яскравий, як ось на цій картинці 😀

Одного разу ми повертались з селища Брюховичі і спостерігали чарівний захід сонця на трасі!

А це мій трофей - бджілки на маковому полі!

Іноді я виїзджаю у Львів вирішити деякі справи. Місто, як завжди, тішить мене своєю архітектурою та кавою. Але влітку я є жителем села. Там я щаслива!

Бажаю всім вам відчуття літнього раю на Землі :)

Сподіваюсь на підтримку @steemcurator01, @steemcurator02,
@steemcurator06, @booming