The DIARY GAME: 10 .07. 2021. The first communion!

Яскрава подія, яка стала першим свідомим християнським досвідом в житті моєї Даринки - нарешті відбулась. А почалось все з того, що мій тато - дуже відданий грекокатолик, запропонував Дарії піти на навчання християнських істин в нашу сільську церкву. І про це я писала раніше в пості Joys and sorrows of rural life

Я подумала, що це буде корисно, для того щоб Дарина знала традиції та обряди рідного села і краще розуміла людей, серед яких живе. А ще наша згода прийняти перше причастя зміцнила стосунки між нами та дідусем, який був дуже щасливий! І ось позаду залишилось півтора місяці навчання в церкві. Тепер Дарина мала пройти таїнство сповіді і причастя. В процесі навчання ми зрозуміли, що сільський священник є добрим та любить дітей. Начебто так і має бути, але повірте бувають різні випадки. Наприклад, в житті моєї старшої доньки Вікторії священник був надмірно строгий, і перша сповідь стала останньою :)

Напередодні, Дарина запитала: які я маю гріхи?
Я відповіла: ти в мене дуже чемна дівчинка, майже ангелочок, але декілька ми все ж записали на листочку :) І Даринка підійшла до святого отця і запитала: чи можна читати з листочка, щоб не забути. Уявіть собі - він сказав можна :)
Ну ось і відбулась сповідь. А на другий день Перше причастя. На Західній Україні це справді Важливе родинне свято. Дітей одягають в красиві світлі плаття, віночки. А церкву дуже гарно прикрашають білим шовком та квітами.

Діти почували себе дуже важливими! Ну справді наче вони приєднались до великої таємниці. Звичайно, кожен з нас сприймає це дійство по різному, але ми раді що ми відчули цей гарний світлий досвід першого Причастя.