Зовсім випала з написання постів. Якось життя повернулося у такому напрямку, що ніколи писати. Та й бажання не було. Цілком думки не збиралися в єдиний текст. В усьому виною ситуація у країні та її наслідки.
Сьогодні поминальний день. Люди йдуть на цвинтарі вшанувати мертвих, а зараз, як я чула висловити родичам померлим, як вони їм заздрять. Це страшно таке чути та розуміти, більшість населення моєї країни заздрять мертвим.
Війна після себе залишить лише негативне відлуння у житті людей. Багато хто залишиться інвалідами, у дітей, що бачили звірства, буде порушена психіка, у більшості сімей вона відбере рідних.
У сьогоднішній пост додала фотографії ніжної квітки, таким чином хочу трохи відволіктися від того, що відбувається. Стрічки новин зовсім не радують, щодня дивлюся з надією побачити звернення президента про закінчення війни.
І так все населення України щодня з надією у серці дивиться новини.
Багато моїх знайомих виїхало з країни. Їм довелося кинути все для порятунку життя дітей, адже вони не повинні бачити цього. Всі вони сподіваються на позитивний результат і що незабаром вони зможуть повернутися на батьківщину, а не тулитися в чужій країні з чужими людьми.
Днями я почала збирати документи для виїзду. Сподіваюся вони мені не знадобляться, але вважаю, нехай будуть. Зараз немає гарантії в завтрашньому дні і потрібно бути готовим до всього.
МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ!
Congratulations! Your quality content qualifies the Steem Global Curators guidelines.
Your post is upvoted using the @steemcurator06 account by @olesia. Continue making quality content for more support.
Downvoting a post can decrease pending rewards and make it less visible. Common reasons:
Submit