THE DIARY GAME : 06/09/2020 : DAY 31. Ще один робочий вихідний

Вітаю, друзі! Добрий вечір — я диспетчер.

Вчора (точніше, сьогодні, вже технічно ж була неділя) я змогла допрацювати до 2:30 ночі, і далі мене почало вирубати. Ок, ґуґл.

Прокинулась я близько десятої ранку, бо хтось смажив омлет, і дуже голосно гримів посудом. Пізніше мені було сказано, що звуки створювались навмисно, адже тільки так мене можна було добудитись раніше звичайного (а звичайно я люблю вставати у період з 11 до 12 дня).

Я буквально проковтнула той омлет, зварила кави, і ввімкнула ноутбук, щоб продовжити роботу з файлами. Їх залишалось 350.

Дійшовши до числа 299, я зрозуміла, що треба відірватися, і зробити мільйони домашніх справ, бо Епіцентр їх за мене не зробить (отут типу був прикол, бо файли, якими я займаюсь, приналежні до акції "Мільйони добрих справ"). Жаль, жаль, що мого тонкого гумору нікому не зрозуміти без зайвих роз'яснень)))

Отже, згідно з планом на день, я поспішила викликати свого особистого перукаря Григорія (який сидів за комп’ютером і громив солдатиків у балаклавах, час від часу викрикуючи: Go right! I said right!!! Are you stupid?!) Григорій мав обов’язок пофарбувати мене сьогодні. Та й не тільки сьогодні, це його постійний обов'язок)))

Все, що може знадобитись для зафарбовування коренів волосся ненатуральної блондинки

Отрутохімікати для облондинення

Особистий перукар впорався швидко та вправно, тож був щедро нагороджений: я урочисто доручила йому пропилососити квартиру. Та й скільки там тієї квартири, я вас прошу, нещасних 29 квадратів. Це мрія, а не квартира! Під час прибирання, до речі, ми часто згадуємо ті буремні часи, коли жили у Грішки в трьошці на 60 квадратів, і як нас задрочувало та виснажувало прибирання (і оплата комуналки). Я ні за що, ні за що не хочу жити на великій площі (окрім випадку, що зможу найняти собі купу прислуги, ахаха).

Я займаюся своїми справами, а воно фарбується

Щойно я "вийшла з перукарні", як одразу зайнялась миттям вазонів, адже на листочках зібралось багато пилу. В мене їх аж три: цей, що на фото, і два, яких нема на фото.

Мию вазон заміокулькас замієлисний (Zamioculcas zamiifolia)

Після вазонів я перейшла на миття сантехніки і впорядкування приліжкового стелажу, де зазвичай лежить кілька книжок, щоб почитати перед сном, і якийсь інший дріб’язок.

Так виглядає прибраний приліжковий стежах із помитим та висушеним заміокулькасом

Тим часом вже підійшов час змивати фарбу з голови, тож я пішла в душ. Вийшла, я тут сюрприз: суші приїхали! Ну, круть, все одно не було часу готувати, дякую кмітливому особистому перукареві))) В комплекті із сушами був ще місо-суп, ням-ням.

Фото їжі у розгорнутому виді не виставляю, бо люди скаржаться: все ж таки пости ми часто робимо вночі, коли є загроза нарватися на жор. А ось фото їжі у кульку нікому шкоди не зробить. А киця просто гарна.

Поласували ми цими дарами моря та затоплених полів, і продовжили прибирання (але вже лайтово, полички якісь там протерти, капці помити тощо).

Результат фарбування, якщо мене читають дівчатка, і їм цікаво глянути

Далі все передбачувано: ноутбук і робочі файли. Все йшло ну дуже туго. Дійшовши до числа 260, я перервалася, щоб накидати кістяк цього посту. Потім зробила собі чаю з корицею та молоком (кажуть, так найчастіше п’ють у Канаді, але я не впевнена), відрізала шмат медовика, і почала лазити хащами інтернету.

В додаток booking.com прийшло сповіщення з одного із заброньованих вчора місць ночівлі: що вони вимагають 100-процентну передплату на картку ПриватБанку. Оце дивні люди, чого не підключити оплату одразу на booking.com — неясно. Такий же прикол недавно був із квартирою Очакові. Мабуть, booking.com деруть якусь комісію за оплату через їхній сайт, хтозна. Ну, заплатила, раз треба.

За наступним одним присідом я довела кількість файлів до 199. Маленька пауза запостити цю публікацію, випити чаю, і вже не спинятись до переможного кінця… Або кончини…

Ударна неділя вийшла, трясця їй!

Надобраніч, і гарного трудового тижня всім!

---

Про мене: тут.
Я з команди @ukrainiandreamer.