THE DIARY GAME : 08/08/2020 : DAY 8. Hometown

Привіт, народ, я вижила після вчорашньої екстремальної поїздки! Юху!

Близько 2-ої ночі (тобто, технічно, сьогодні) прибули на міський кордон Кам'янця-Подільського, і я одразу попросила водія-неадеквата зупинити авто та вийшла: терпіти те все більше не вистачало більше нервів.

м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Україна

Викликала таксі, швидко добралася додому. Мама з татом не спали, чекали. Ну то й що, що ніч? Субота ж) По чайку з домашніми сирничками і варенням, трохи розмов: спати лягли о 4 ранку.

Відповідно, прокинулась сьогодні не рано (але і не пізно, як я зазвичай можу): об 11:10.

У нас приватний будинок на узбіччі Кам'янця, район міста зветься Біланівка. Тут, в принципі, зелено, як у селі, і спокійно, і класно, і екологічно.

В старі добрі часи ми жили тут вчотирьох: я, мама з татом і бабуся (мамина матір). Бабуся померла в 2009, і з нею ніби померла частина мене. Тому інколи знаходитись тут трошки важко емоційно, але я давно навчилась із цим справлятися.

До речі, коли я кажу "старі добрі часи", то маю на увазі просто старі часи. Прямо добрих у нас не було. В 90-х ледь зводили кінці з кінцями, батьки вічно десь за кордоном на заробітках, я з бабусею. А в 2000 році тато і зовсім виїхав в Італію, нелегалом, бо прямо біднота і скрута настала, цукру в хаті не було. Не приїздив перших 3 роки зовсім, бо депортували б. А потім зумів оформити собі документи, і вже навідував нас раз чи два на рік. Загалом, так він пропрацював в Італії до 2014 року. Потім повернувся, пробував ще щастя в Росії (до війни), потім у Польщі. А потім знайшов роботу вже в Україні.

Мда, офтоп в мене вийшов, ще й нічогенький) Продовжу про події дня. Прокинувшись, вийшла я надвір: які запахи! Квітково-медові, фруктові, клас. Крім квітів, помітила ще й висаджені овочі. Пішла глянути на батьківські грядочки.

Помідорчики чері вже дозріли

А помідорки-баночки ще ні

Потеліпала кота Тімку, він мене вкусив як слід:

Тут мій дім, де я безвилазно прожила до 2005 року, поки не поїхала на навчання до Києва. Батьківська хата…

3 роки тому батьки зробили капітальний ремонт всередині будинку, і зараз роблять ззовні. Батько утеплив стіни і тепер натягуватиме структуру (трохи будівельного сленгу, ггг). Ось так виглядає хата, просто зараз вона лише з чорновою штукатуркою:

Так, тато у мене будівельник. Із хронічними пристрастями будівельників (тягою до чарки). Але коли він удома, то не ризикує пити, адже при мамі це робити неможливо, вона, мов фюрер, не спускає з нього очей і скандалить, ггг.

Зайшла на сервіс BlaBlaCar, залишила скаргу на водія. Клієнт-підтримка швидко мені відповіла: "Хочемо Вас запевнити, що ми звернулися до водія та нагадали йому, що така поведінка неприйнятна. Не хвилюйтеся, ми не повідомили йому, хто нам поскаржився". Ну, і за це дякую.

Власне, ось мій батько, експериментує з кольорами структури, якою оздоблюватиме хату:

Сьогодні вдень спека, +33°С, тому роботи надворі немає. Мама сховалася до хати і сіла за вишивання, це її пристрасть:

Потім мама мене заарканила почистити їй смартфон, бо тормозить і не тягне програмки. Але то просто дуже стара модель Samsung, вона вже не витримує нових мобільних додатків, і чистка не допоможе. Пообіцяла, що подарую їй скоро новий телефон (ох, де взяти на все гроші).

Потім тато починає скаржитися, що в нього великі проблеми із зубами, і на це теж треба багато грошей. Я знаю, що він чекає їх від мене.

Коротше, треба шукати джерело додаткового доходу, щоб допомогти батькам. Бо мама з початку карантину втратила роботу (вона працювала в ательє на пошитті весільних суконь), а в тата зараз мізерні доходи: нема крупнякових замовлень. Я підкидала їм по-трохи грошей, але цього тепер не досить.

Займалися ми ще дрібною роботою в хаті, готували їжу (червоний борщ, картоплю-пюре, салат, стейки та ковбаски на мангалі). Цю ж саму їжу і їли.

Тато готує м'ясо на мангалі

Ох ти ж йпрст. Це була восьма фотка! А я планувала ще ковбаски на мангалі і мамині квіти показати))) Ну добре, завтра вже.

Щойно ковбаски і стейки були готовими, "випадково" в гості зайшов дядя Юра, мамин двоюрідний брат. Трохи посидів, поїв, і пішов (чекав, що йому налиють, а не налили, ггг).

Сиджу надворі під виноградом, ностальгую, згадую дитинство, записую ось… Сутінки. Скоро піду під літній душ (тато недавно обладнав) і до хати, бо комарі щось нереально тнуть.

У нас розрізана диня, і ще купа тем для поговорити з моїми. Тож уже прощатимусь, Steemit) Всім затишних вечорів!

---

Dear curators, you can find a little intro post about me here. I'm a member of the @ukrainiandreamer team in The Diary Game.
Thank you for your attention!