THE DIARY GAME : 09/08/2020 : DAY 9. Family Portrait

in thediarygame •  4 years ago 

In our family portrait, we look pretty happy
Let's play pretend, let's act like it comes naturally (c)

20200810_000418.jpg
Тато, мама і я. Січень, 1998 рік

10:15. Прокинулася від криків: мама кричала на тата. Взагалі, це стандартна картина, вона рідко спілкується із ним нормальним тоном.

Я встала, привітала батька з Днем будівельника, тицьнула йому конверт із 3000 грн (приблизно 107,60 usd або 630 steem), сказала, щоб додав у свою зберігальну скарбничку "на зуби".

11:10. Сіли їсти: мама замішала сир зі сметаною, я заварила чай. Знову "бур-бур", підвищені тони. Я згадала, чого мене не тягне навідувати їх частіше…

От не розумію я, як вони дожили до 34 років у шлюбі! Так, 14 років з них батько був в Італії, але все одно. Навіщо так мучитись, навіщо жити з тим, кого не терпиш? В мене немає відповіді. Роки 2-3 тому я задавала їм це питання, відповіли щось на кшталт: куди вже на старість розходитись? Ну, але ж в молодості було не краще. В мене немає нормальних спогадів з дитинства про тата і маму, які люблять і поважають одне одного: тільки гав та гар, мати і скандали.

Вони мене люблять безмежно, це без питань. І ніколи в мене з ними не було сварок. А от між собою не вміють налагодити жодних стосунків. Мабуть, тому сама лише думка про шлюб тепер викликає в мене панічну атаку.

14:06, починаються стандартні діалоги з мамою:
— Візьмеш кожного варення по баночці, і ще 2 л меду.
— Ір, ну я ж на роботу одразу з потяга, не можу волочити із собою базарну торбу в клітинку…
— Я тобі все в рюкзак складу. Треба взяти все, і то не тобі, а Гріші!

20200809_133127.jpg
Погреб. Закрутки, які ніхто не встигає з'їдати, але щороку батьки консервують знову і знову. Видно, люди з СРСР народжувалися з якимось особливим "закруточним" геном

Потім тему продовжує тато:
— Я купив тобі вчора в сусідів 4 десятки яєць, забереш.
— Вов, ну куди я в офіс притаскаю 4 десятки…
— Ну добре, візьмеш 3. Ірі ще лишиться. Я тобі складу у відеречко від майонезу.

Потім мені повідомляють, що я мушу взяти ще цибулі, часнику, груш. Ну і для Гріші подарунки за його минулий ДН: літр коньяку, сорочку, літр вина.

До вечора знайдеться ще пару кілограмів того, що я мушу із собою взяти. І те, що я заперечую, нікого не хвилює, в принципі.

Коли я була студенткою, на мене взагалі нав'ючували по 30 кг, тому зараз вже лайтова версія, як не крути.

За пів години зробила педікюр (лазила городом, під нігті набилось землі, ггг):
20200809_124227.jpg

Ми живемо за метрів 100 від Смотрицького каньйону. Пішла подивитись на скалу, це моє традиційне заняття, коли приїжджаю сюди. Тато пішов зі мною, хотів показати лелече гніздо:
20200809_160807.jpg

20200809_160638.jpg
Власне, саме лелече гніздо

Смажила відбивні, чухала кота, дивилась, як тато щось там підштукатурює на хаті, лежала, — ось таким я займалась...

19:35, вийшла почитати книжку Шона Байзелла "Щоденник книгаря":
20200809_190510.jpg

По радіо цілий день говорять про вибори президента в Білорусі: чи вдасться білорусам викарабкатись із тенет диктатора Лукашенка? Малоймовірно… Але ми вболіваємо за них.

Йду в літній душ, миюся на доріжку. Тюбик зубної пасти із собою не брала (тільки щітку), тому вигадую ось такий лайфхак, щоб зранку у потязі мати чим почистити зуби:
20200809_225259.jpg
Зубна паста у клаптикові поліетилену та контейнері для контактних лінз

Потяг у мене на 00:55. Плацкарт, на жаль, але зате нижня полиця. 100 років не їздила плацкартом. Прибуття до Києва о 09:20 (сподіваюся на 10:00 бути вже в офісі)...

20200810_003753.jpg
Потяг Кам'янець-Подільський — Київ, плацкартний вагон, моє місце: 13

Солодких снів, Steemit!


Dear @steemcurator01 and @steemcurator06, you can find a little intro post about me here. I'm a member of the @ukrainiandreamer team in The Diary Game.
Thank you for your attention!

Authors get paid when people like you upvote their post.
If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE STEEM!
Sort Order:  

Погреб. Закрутки, які ніхто не встигає з'їдати, але щороку батьки консервують знову і знову. Видно, люди з СРСР народжувалися з якимось особливим "закруточним" геном

Красота

А як красиво щороку старі припаси викидаються на помийку)

эхх

@shortsegments reward post

"Я тобі складу у відеречко від майонезу" - наверное это ведро уже на заводе было сконструировано как контейнер для яиц... А майонез, это так, что бы тара не пустовала.
ЗЫ: а что не баблакаром? Что то не сложилось? Любимый водила был в рейсе? .... сорри плохая шутка)

Яйця доїхали цілі зате :-Р
Та мені на роботу одразу (вже пахаю!), каром не катить — треба виспатись було в горизонтальній позі) що, в принципі, більш-менш вийшло)

А если отправлять еду, все эти баночка новой почтой?)

Та я не їм закрутки, раз в місяць можу варення захотіти, і все)

image.png

Thank you for taking part in The Diary Game on Steem.

And thank you for setting your post to 100% Powerup.

Keep following @steemitblog for the latest updates.

The Steemit Team