THE DIARY GAME : 13/09/2020 : DAY 38. [Джекі] Чани

Прокинулися о десь восьмій, бо дітки сусідів-львів'ян страшно тупотіли і видавали інші різні звуки прямо у нас під дверима😑 Більше спати не могли.

Грішка пішов на кухню заварювати чай і робити бутери, а я долізла до Steemit. Як то кажуть, I've got the power! Тому треба починати дарувати наслідки цієї сили людям. А наслідки сили — це “мідні монетки”😃 Скільки встигла — проапвоутила. Далі мене нахабно посадили за стіл, забрали телефон, і вручили жувати бутерброд🤭

Маршрут на сьогодні лайтовий：село Велика Бийгань — сироварня в місті Мукачево — готель “Зелена садиба” в селі Турички. Саме в цьому готелі ми розраховували спробувати закарпатську родзинку — чани на травах.

Дорога зайняла менше двох годин. Я час від часу переключалась із навігатора на Steemit, щоб поставити upvotes. Але так захопилася, що не вслідкувала, як батарейка опустилася нижче 80%, що не рекомендується. Ну, тепер чекатиму зарядки, і розраховуватиму, що за день всіх українців неможливо обійти, бо батарейка здохне. Мені ще треба буде розробити кілька схем підтримки постів співгромадян, щоб зуміти всім приділяти увагу. Все методом спроб і помилок, а як інакше...

Близько 12 години дня ми вже були в Мукачево, біля ресторану "Порядний ґазда", де є власна сироварня. Купили гостинців моїм батькам та нашим друзям:

Сири тверді і м'які, намазка зі смальцю на хліб

Потім — пряма дорога на "Зелену садибу" в Туричках. Егегей!😄

Нас заселили раніше офіційного часу заселення (який о 14:00).

Наш номер в готелі "Зелена садиба"

Кинули речі, і пішли швидко замовляти їжу, бо зголодніли:

Я насолоджувалась печенею із баранини та овочів (а Гріша замовив деруни із білими грибами та свининою у глечику, але не сфотографувала)

Їжа виявилась просто божественною. Замовили чан на 19:00 і подались досліджувати територію. "Зелена садиба" — неймовірне місце! Подвір'я готелю плавно переходить в ліс, одразу поруч тече невелика гірська річечка, тут є басейн, чани, смачна кухня, безліч альтанок. Це один з найкращих готелів, де я взагалі бувала!

У лісі безліч грибів! Ми їх не збирали, але фотополювання влаштували😄

Чи то лисички, чи то що

Довгенько лазили лісом, там такі запахи!.. Краса і спокій😌 Після лісу я швиденько скупнулась в басейні (там було занадто холодно), і ми пішли з'їсти солоденького:

Брауні з морозивом та капучино

А от після десерту вирішили присвятити годинку читанню, зайнялись цією справою просто в лісі (там були лавка і стіл). Я притаскала із собою "Мертвих моделей" Мартина Якуба, а мій partner in crime — якусь нон-фікшн дурню (я просто не дуже люблю книжки про саморозвиток, бо вважаю їх нещирими і недієвими).

А ось після читання вже почалась найцікавіша частина нашого сьогоднішнього дня:

THIS! IS! ЧАНИ!

Чан нам зробили на хвої, ммм… Температура води +46…+47°C. А після цього стрімголов у холоднющий гірський потічок😋

Тут кажуть, що якщо не варився в чанах на дровах, то й не був на Закарпатті🤓

Тотальне охолодження після тотального розігріву

Ми зробили чотири чергування чани-річка (більше нетренованим організмам важкувато).

Це все було настільки прекрасним, що з'явилось відчуття, ніби тіло чуже підсунули🙃 Розмореність і релаксація на максимумі! Навіть після сауни так не буває☺

Вечерю їли легку: Гріша — форель на мангалі, а я грибну юшку.

Перед сном намагались подивитись John Wick: Chapter 3 – Parabellum, але нам не сподобалось, і через 20 хвилин вимкнули на користь солодкому сну😴

Інтернет тут поганенький, ловить тільки в ресторані, і навіть не знаю, це плюс чи мінус "Зеленої садиби"🤔 Мабуть, плюс!😀

Ставок із червоними декоративними рибками — якраз під терасою ресторану готельного комплексу "Зелена садиба"

I LOVE ZAKARPATTYA!

---

Про мене: тут.
Я з команди @ukrainiandreamer.