THE DIARY GAME : 14/09/2020 : DAY 39. Повернення до Ужгорода

Хороше закінчується. Швидко. Але я давно зрозуміла: хороше й не повинно тривати довго, інакше воно стає звичайним та буденним. Якщо ж дозволяти собі хорошого по мікропорції, і з перервами, то воно насправді даруватиме щастя і відповідно цінуватиметься💌

Відпустка не закінчується, ми ще потусимо в батьків у Кам'янці, але із Закарпаття вже час їхати назад. Ех😌

Ранкова кава у "Зеленій садибі"

Прокинулися о восьмій, душ, сніданок, заштовхування всіх придбаних їстівних штук у валізу, прощання з місцевими песиками, які весь вчорашній вечір приходили до нас почухатись… Виїхали о десятій, бо, згідно з договором, авто мали повернути о першій.

Дорогою із села Турички до Ужгорода траплялись отакі туманні краєвиди🤍

В Ужгороді були ще навіть до одинадцятої. Одразу заїхали на вокзал і здали нашу важкезну валізу у камеру схову. Точніше, по дорозі до камери схову нас перехопив робітник залізниці з віконечка "Інформація", і сказав, що можна залишити валізу у них на пункті, 30 грн (1,10 USD). Це звучало підозріло, але Грішка запевнив, що вже так лишав багаж, це для Ужгорода норма: адміністратори теж хотіли якусь копійчину заробити таким чином. Ну ок, лишили там, без жетона, чека і будь-чого такого.

Потім тимчасовий водій, який от-от мав стати пішоходом, сказав, що хоче помити автівку на ручній мийці (договором не передбачено, але він просто так захотів, як вид розваги).

Дитя тішиться

Після мийки заїхали на ОККО, дозаправили до повного баку (а це вже договором передбачено). Машинка готова до повернення в автопрокат SIXT.

Але що робити, часу ще повно до моменту здачі авто. Кажу, поїхали в Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Ок, так і зробили.

А там що, а там хатки із солом'яними стріхами, дерев'яні, різних століть, різних за майновим станом селян.

Типовий інтер'єр селянської хатини [не пам'ятаю якого] століття

І дерев'яна церква є (всередині справжні старовинні ікони, але фотографувати там заборонено, і спеціально навчена тітонька-цербер за цим уважно слідкує).

Старовинна дерев'яна церква

Полазили там, і поїхали здавати автівку. Грішка встиг до неї прив'язатись, тож ще трохи нив і скиглив про біль утрати, коли ми гуляли пішки😆

А почовгали ми уздовж набережної річки Уж, до старого міста. Спека чогось стояла пекельна! Аж ходити було важко. Того зайшли поїсти морозива в першу ліпшу кафешку (все ще були ситими від вранішнього баношу зі шкварками та бринзою).

Далі наґуґлили, що хочемо в ботанічний сад. Дійшли туди, і ось:

Табличка зліва: години роботи саду. Табличка справа: КАРАНТИН

Ну який карантин в ботанічному саду, на свіжому повітрі, якщо навіть всі ресторани працюють?! Нам цього щось не зрозуміти🤷🏼‍♀️

Коротше, пішли ми навмання куди очі глядять, і дійшли до якогось парку. Сіли на лавці відпочити. Я зайшла трохи на Steemit, поставила пару up-пів і залишила кілька коментарів. Знову посадила батарейку🙃 Наґуґлили, що ще можна піти в Ужгородський замок. Ну і пішли🙂

Панорама подвір'я Ужгородського замку

Експозиції замкового музею були зачинені саме по понеділках, тому у споруду не зайшли. А вхід чисто на подвір'я коштує 20 грн (~0,80 USD).

Там були класні лавки, тож ми засіли надовго: читали свої книжки, які волочили у рюкзаках. Я, наприклад, читаю все той же український іронічний детектив, бо з цим смартфоном на книзі нереально надовго сконцентруватись😉

Аж близько п'ятої вечора відчули, що голодні, і вирушили в ресторанне осердя старого Ужгорода: місце на ґуґл-картах, де буквально був заклад на закладі.

Вибір зупинився на "Хінкальній".

Я замовила хінкалі, суп циві та темне пиво. Мені моє замовлення принесли першій😃

Вийшли з хінкальні, а там одразу поруч перукарня. Кажу, давай я забіжу кінчики порівняти, бо вже руський місяць не можу ніяк дійти до цирюльника. І забігла. За 100 грн (3,5 USD) мені зрізали 3-4 см посічених кінчиків 🙌

Більше особливо нічого не було, пішли пішки до вокзалу. Там сиділи, чекали на потяг, пили каву, читали, я писала щоденник в ґуґл-док.

О 20:02 заскочили в поїзд. Фотку не покажу, бо це вже була б дев'ята, що є порушенням😑

Тому гарного всім вечора, цімбори, і до завтра!🤭😊👋

---

Про мене: тут.
Я з команди @ukrainiandreamer.
Хочу звернутися до @vikavi і попросити повернутися в гру! Віка, дотягуй щоденник, зараз учасників поменшало і кожному тепер більше уваги від кураторів і просто людей, які також у грі 🙌