Краплини срібного дощу
Моє віконце ніжно пестять...
Журбу я в небо відпущу-
Нехай летить за перехрестя!
Нехай шукає інший дім,
Де скніє, жевріє кохання -
Довічний дивний пілігрим,
Що вирушає на світанні...
Моя ж любов, неначе птах,
В якого зміцнюються крила!
Шепочуть лагідно вуста:
"Навіки ми з тобою, милий!!!"
І наш святковий шлюбний день
В безмежній радості спливає
У колі друзів і пісень,
Що линуть аж до небокраю!
ГАРНОГО НАСТРОЮ, ДРУЗІ!
С теплом душі, ваша @tinochka - Валентина Бородай
Зображення з фонду інтернету