РОБОТ-ПОВОДИР.Чому винахід київського школяра може стати найкращим другом для незрячих

Одного дня семикласник Павло Роналдо повертався додому, коли побачив, як незрячий чоловік переходить дорогу, користуючись для цього тростиною. Хлопець вирішив допомогти, а вдома взявся досліджувати, які інноваційні девайси існують для людей із порушеннями зору. Виявилося, таких приладів обмаль, що здалося Павлу несправедливим.

Вивчаючи питання, він натрапив на невтішну статистику: за даними World Health Organization, кожних п’ять хвилин у світі сліпне одна доросла людина, щогодини — одна дитина. Нині в світі нараховують 40 мільйонів незрячих людей, а через 10 років їх буде 75 мільйонів. Окрім того, на планеті живе 125 мільйонів людей із порушеннями зору. Щоби полегшити їм життя, Павло вирішив взятися за розробку робота, який замінить поводиря-собаку для незрячих людей.
За роботами — майбутнє

Робота над винаходом триває вже чотири роки. Павло постійно вдосконалює свою розробку, оснащує її новими можливостями.

А передувало їй довге захоплення робототехнікою — воно з’явилося ще з дитинства, коли майбутній винахідник складав машинки з конструкторів Lego, об’єднуючи кілька наборів. Досконаліше хлопець почав займатися робототехнікою з 5-го класу. Щоб поліпшити свої навички, навчався в технічній студії «Винахідник», а для отримання нових знань із програмування ходив на заняття комп’ютерної академії «ШАГ».

Тема техніки завжди була близькою для Павла, тож після того пам’ятного випадку з незрячим перехожим він взявся створювати власний винахід, який назвав Universal Robotic Assistant for people with visual disabilities. Хлопець розробив і зібрав робота із спеціального робототехнічного набору Lego Mindstorms Ev3. Усі деталі й мотори купував самостійно.

— Спостерігаю, як стрімко розвиваються світові технології, які розробки створюють провідні компанії з робототехніки. Бажання й цікавість придумувати нове, унікальне й необхідне переповнювало завжди, тому почав створювати роботів, — каже Павло. — Робототехніка для мене — це захоплива наука, перспективи її розвитку безмежні. Потенціал використання роботів ще сповна не розкритий. Але за ними — майбутнє. Надалі роботів використовуватимуть не лише в промисловій сфері. Відбувається щось подібне, як у 80-х роках минулого століття з комп’ютерами — ніхто тоді не думав, що їх застосовуватимуть не лише на великих підприємствах, а й у кожному домі.

Павло поставив собі за мету відкривати і розвивати технології.

Розробка виявилася у багатьох аспектах кращою, ніж, скажімо, спеціально навчений пес, який супроводжує незрячих. Це підтвердив чоловік із порушеннями зору, який тестував винахід. Інтернет і система GPS-навігації дозволяють запрограмувати маршрут — тобто дорога не обмежуватиметься звичними одним-двома шляхами. Людина, що користується таким роботом, зможе давати йому команди, використовуючи мікрофон та навушники. У робота можна поцікавитися щодо погоди й рівня заряду батареї. А ще Павло придумав особливий інноваційний метод ходьби по сходах — доти не існувало нічого подібного. Робот оснащений габаритними вогнями-світлодіодами, щоб перехожі здалеку могли побачити його.

Павло Роналдо не зупиняється на тому, що є, й міркує, якими ще функціями можна наділити робота-поводиря. Для цього хлопець постійно навчається, консультується зі спеціалістами, відвідує спеціалізовані курси, воркшопи й конференції.
Свій проект Павло презентував на конференції The Next Web у Амстердамі, де був наймолодшим учасником

Відповіді на запитання, що виникають під час роботи, знаходить у найкращих вчителів фізики, інформатики, інженерії. Хлопець вивчає Raspberry Pi, Arduino, Phyton, Objective-C.

Ще з першого року існування розробка винахідника здобувала визнання та займала призові місця на наукових змаганнях. Уперше робот був представлений на конкурсі Малої академії наук України — Павло тоді навчався у 8 класі. Досвід виявився настільки цікавим, що через рік хлопець став членом МАН, вдосконалив проект, зайняв із ним призове місце на конкурсі-захисті й разом із тим почав знайомитися світ зі своїм винаходом. Окрім конкурсів МАН України, робот брав участь у «Битві стартапів», Infomatrix Ukraine, Infomatrix World Final (де здобув бронзу з-поміж 359 проектів із 45 країн світу), Сreative Business Cup, Google Science Fair. Свій проект Павла Роналдо презентував на міжнародній конференції The Next Web у Амстердамі, де був наймолодшим учасником.

Рішення для життя

Зважаючи на напрацювання винахідника, його обрали членом журі конкурсу Global Teacher Prize Ukraine, що мав на меті нагородити найкращого українського вчителя. Павло вибирав переможця нарівні з заступником міністра освіти Павлом Хобзеєм та відомою телеведучою Марічкою Падалко. Павло має власні критерії, за якими оцінював учасників конкурсу.

— Людина, яка займається наукою, повинна її любити, цікавитися дослідженнями, бути захопленою у своїй науковій сфері, знати іноземні мови, бути терплячою, експериментувати з новими ідеями, вміти аналізувати факти, бути комунікабельною. Вчені мають пропонувати рішення, які знаходили б застосування в житті людини, а не залишалися теорією на папері.

Завжди мати ціль

Пріоритети і тайм-менеджмент — секрети продуктивності юного винахідника.

— Мама з дитинства вчила мене правильно розподіляти час. У мене завжди було багато захоплень: різні види спорту, музична школа, робототехніка, дві іноземні мови, різні курси, підготовка і участь в конкурсах. Усе це треба поєднати з навчанням у школі.
Мама, каже Павло, завжди давала йому можливість всебічно розвиватися, виховувала в синові особистість, постійно підтримує і тепер. Інший чудовий приклад для Павла Роналдо — дідусь Валентин Володимирович, інженер за освітою, автор семи патентів, що працюють на різних промислових підприємствах. Із ним Павло завжди обговорює свої розробки.

Павло пишається, що займається з найкращим вчителем фізики, — це лише посилює цікавість до предмету.

— За кожним моїм досягненням — сотні годин занять, праця та характер, — пояснює хлопець. — Завжди маю мету і постійно працюю над її досягненням. Саме так прокладається шлях до успіху.

Більш детально за посиланням https://theukrainians.org/robot-povodyr/