10.01.2025. Дорога до Львова і ночівля

Гей-гоп!
Юлька знову шукає позитивних емоцій у невеличкій подорожі. Не стільки безпідставних емоцій, скільки спілкування з найкращою подругою, яка теж сюди завтра вранці підтягнеться. Зробимо собі галицький вікенд і спробуємо налаштувати одна одну на чудовий рік. Амінь.

---

Була опція встати о 4 ранку в суботу і приїхати у Львів найпершим вранішнім потягом, але meh i nah. Я люблю спати вранці, тож не буду робити собі западло. Тому я сіла на потяг о 15:06 в п'ятницю, і прибула до Західної столиці о 22:24.

В дорозі дивилася фільм "Божевільні" (раджу, це наш, український фільм) та "Elevation" — цей я насправді дивилася москальською і під назвою "Хищньіе земли", бо качала вже в дорозі, і українською малих файлів з фільмами не знайшла взагалі. Це ж не приносить москалям доходу, якщо скачати на їхньому піратському сайті фільм? Хто знає? Мені здається, що ні. Але якщо я помиляюся, напишіть, щоб у майбутньому я більше так не робила. Бо перегляди на ютубі явно приносять москалям доходи, тому тут я чітко такого не роблю.

Окрім фільмів читала книжку, про яку багато написала вчора. Прочитала суттєву частину, дорогою назад якраз завершу.

Ну і побалувала себе роял чизбургером з Макдональдса.

Насправді, в дорозі мені приходять в голову різні круті ідеї — від творчих до життєвих планів. Від назв майбутніх книжок до покращень робочих моментів. І це відбулося знову: настрочила собі купу to-do. Цікаво, чого так зі мною працює? Дорога кудись і перші 2 доби на новому місці найбільш продуктивні, потім ідеї та бажання працювати не ївши і не спавши зникає. Можливо, це прояв мого недоРДУГ.

Так, відволікаюся. Значить, ночувати я вирішила в Capsule Hotel Constellation 89. По-перше, це цікаво: капсульний гостел. Я в подібному ще не ночувала. По-друге, це дуууже дешево: всього 221 грн за ніч. А оскільки наступна ніч з подругою буде в дорогому готелі, і я оплачую, бо сама визвалася, то сьогодні дешевий і цікавий гостел is what I need.

Єдиний мінус: я поселялася о 23 годині, і залишилися капсули лише на третьому ярусі. А це трохи високо. Акрофобія навіть розігралася... Коли перший раз залазила в напівтемряві, аж долоні спітніли.

Накрилася сорочкою, бо ковдру підклала замість додаткової подушки. А справа, власне, вид з висоти. Трохи не ок, але не критично. Головне, Юля, don't you look down:) Ще плюс в тому, що я маю із собою бляшанку пива "Львівське 1715" (а яке ж пити у Львові?), але вже передумала її пити. Бо це додасть ще 1-2 спуски-підйоми пекельною драбиною з Небес і до Небес)))

---

Все, лягаю я спатки. Завтра буде супернасичений день у все ще святковому Львові. Тож треба набратися сил.