Diary Game: "10 км = мити ноги і лягати спать"

Привіт друзі

В мене давно була маленька мета у вигляді пройти понад 10 км за один раз. Вчора, пишучи допис про свою вечірню прогулянку обмовився про те що спробую максимально розширити свій маршрут так щоб покорити цю відмітку в 10 км. Мужик сказав – мужик зроби!!!

Виходячи із будинку я застав прекрасний червоний захід сонця, який за рахунок будинків міста не вдалося розгледіти на повну, але ті яскраво червоні кольори що виднілися позаду будинків натякала на те що краєвид був неймовірний😊

Прийшовши таку велику відстань - досить складно підбирати слова для того щоб описати все, що бачив та відчував тому буду поступово, крок за кроком, описувати по ходу того як робив свої фотографії.

Першим фото я зробив знімок ось цього нестандартного яйця, що красується на перехресті вулиці і Хрещатика та Смілянської.

Я неодноразово проходив повз це перехрестя та лише сьогодні вперше побачив цю скульптуру. Найбільш мене вразило те, що всередині цього яйця зображено дві восьмикутні зірки, які в перетині утворили шістнадцятикутну 3D зірку🤩

Прийшовши до спуску на митницю, біля невеличкої крамнички на мене чекали два прекрасних представника родини КОТЕ.

Чорний сидів дивлячись з під лоба, а кіт з коричневим забарвленням(ніби розмальований як рись) відправився до лотка попити води і з'їсти кілька кубиків котячого корму.

Ось цей красень біля двох маленьких шматочків котячого корму у всі своїй красі. Прямо милота милашна.

Спустившись низ до митниці я відправився в сторону Долини Троянд де зробили невеличкий гачок, що можна добре помітити на маршруті прогулянки.

Прогулюючись по Долині троянд я хотів зробити фото яке б передало красу молодого місяця та камера не змогла передати те що бачив. Місяць був дійсно молодим а на екрані видно тільки велике кругле джерело світла.

Далі через всю набережну я дійшов до парку Сосновий Бір і почав підніматись під мостом закоханих… Навіть зараз, уже майже півтори години після того як я там проходив, по тілу біжать мурашки - на скільки було моторошно підніматися посеред ночі в цьому місці…

Хтозна чи це вплив уяви чи тонкі відчуття.. та місце під мостом, особливо якщо підніматись зі сторони Дніпра посеред ночі, най моторочніше місце (по відчуттям) в якому я коли-небудь бував…

Бррррр, все тіло знову в мурашках.

Напевно той показник пульсу в 184 удари за хвилину якраз і був під час цього підйому. Мало того, що підйом досить був крутий так ще й кожна волосина тіла стояла дибки поки я піднімався на гору…

Вже повертаючись додому йшов трохи засмучений, так як хотів зробити багато прекрасних фотографій представників родини КОТЕ, які б засвідчували те, що весна вже наступила і несеться повним ходом…

Як раптом, трохи не доходячи до Коза Ностри я став свідком процес у прилюбодіяння двох КОТЕ.

Та поки я витягнув свій телефон та увімкнув камеру кішка, що знаходилася під котом, вирішила не дарувати мені наскільки ексклюзивні кадри і вилізла з-під кота, який вже був у ній…

Коту дуже не сподобалося що такий приємний процес довелося прирвати. Йому було пофіг на всіх хто проходить повз. Він вимагав від кішки продовження кекса. Ці любовні ігри врешіті стали дуже динамічні і моя камера не встигала за рухливістю цих двох рижих/безстижих тварин.

Це ж треба займатися кексом прямо посередині вулиці у всіх на очах?

У цих малих збоченців є чому повчитись… Це ж Наскільки треба мати розвинений пофігізм щоб наплювати на всю небезпеку яка була навколо і просто мати один одного.

Все… На цій приємній ноті - пішов мити ноги і лягати спати. Всім дякую за увагу!!! Папа

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛