Пам'ятаю як мій дід, нажаль, вже покійний, майже не вилазив від весни до глибокої осіні із сада. Він пів життя в своєму садку в селі скріщував різні сорти плодів та прививав до деревця гілочку. Потім як з'являвся перший й довгоочікуваний плід він його пільнував, як зіницю ока, і як дозріє, зривав сам, нікому не дозволяв і різав на рівні шматочки, щоб вся родина спробувала, що нового дід нам пропонує. Мені здається, що він і ночував біля тих дерев. В садку стояла тачка така на колесі олному для вивозу листя або ще чогось з городу, то він там собі дуже зручно влягався, хоча і був високого росту, і спав. Вдень пам'ятаю точно спав в ній, а ось в справі ночі, можливо, через те що була мала, то мені здається, що і вночі там спав😄