Вчора дуже багато роботи зробила в майстерні, додому прийшла втомлена.
А зять звечора надіслав назву фільму з порадою подивитись.
Ми з чоловіком повечеряла, я знайшла фільм в інтернеті і ми уляглися дивитись його.
Залишу посилання, бо раджу вам його подивитись, якщо не бачили раніше.
https://uaserial.com/movie-free-state-of-jones
Режисер: Гері Рос
У ролях: Гугу Мбата-Роу, Кері Расселл, Махершала Алі, Меттью МакКонахі
Рік виходу: 2016
Бюджет: $ 50 000 000
Фільм розповідає про події, які буквально потрясли місцеве суспільство під час Громадянської війни в США.
Головний герой цієї стрічки - звичайна людина, Ньютон Найт.
Він був звичайним фермером з Міссісіпі, але коли почалася війна, його життя було повністю зруйноване.
Він бере участь у бойових діях, але одного дня Ньютон розуміє, що обрав не ту сторону.
Після участі в боях під Коринфом він очолює групу біженців, які рятуються від військ Конфедерації.
Його група бореться за скасування принизливого рабства і знаходить притулок в окрузі Джонс.
Тепер перед героєм і його соратниками стоїть завдання, яке згодом відіграє значну роль у формуванні сучасного суспільства.
Вони починають боротьбу проти військ Конфедерації, і ця боротьба буде тривалою і в неї буде втягнуто багато людей. Але якщо вони твердо вирішили щось зробити, вони не будуть просто відвертатися.
У них є мета, і заради цієї мети ці вільні люди можуть змінити цілу країну.
Не варто дивитися Free State of Jones не лише з дітьми, а й із вразливими дорослими. Фільм знято за історичними подіями громадянської війни в Америці. До історичного фільму ми ставимося серйозніше, ніж до будь-якого жахіття, і до наслідків війни ми ставимося з більшою вірою, відповідно. Є дуже шокуючі кадри війни...
Меттью МакКонахі грає лідера опозиції Ньютона Найта, який виступає не на боці жителів півдня в безглуздій, як він вважає, громадянській війні. Цікава роль, і гра МакКонахі дуже гарна, я вражена нею.
З перших хвилин фільму кадри відверто показують війну. Окопи, постріли та поранення такі реальні, наче це все відбувається навколо вас, а не на екрані. Те, як піші солдати йдуть в атаку вважаю найбільшій дурістю у війнах.
Вільні люди округу Джонс шокують із другої хвилини. Перший же скрін я змогла зробити не одразу навіть сьогодні, коли пишу пост, такі страшні були події війни консервативного півдня і промислової півночі, що відбуваються на екрані.
У зав'язці фільму, ймовірно, показано битву при Коринфі 1862 року, з якої втікає головний герой, стаючи дезертиром.
Місце дії відсилає до роману Маргарет Мітчелл, у якому йшлося про війну півночі та півдня.
Фільм Вільний штат Джонса показує несправедливість, що панує між багатими та бідними верствами населення.
Один із найяскравіших діалогів фільму Вільний штат Джонса:
– Я воюю не за бавовну, а за свою честь!
- О, чудово Вілл. Адже за бавовну ти б не бився.
Ця сцена нагадала перший том "Віднесених вітром" у вітальні біля Ешлі Вілкса, коли все вище суспільство говорило про честь і про те, як її стоять на війні.
А війна та її наслідки жахають.
Після шоку перших сцен та зав'язки сцени фільму викликають сльози та обурення окремі короткі сцени.
Дурні молоді гарячі хлопчаки не знають, на що йдуть і проти чого насправді воюють.
На скріні нижче можна побачити зовсім маленьких хлопчиків, повішеного владою штату. Повішення широко використовується..
Роль жінок надто сумна.
Цікаві та історичні кадри:
Події рухаються, додаючи гіркоти до перегляду. Стільки людей померло, щоб розвивалася промисловість Півночі Америки, щоб багаті стали багатшими, а скасування рабства чи гоніння темношкірих потрібні були лише цілих політичних ігор центральних постатей влади країни. І через 200 років ми бачимо, що нічого не змінилося.
Але були і красиві картинки у фільмі. Болота півдня показані так красиво, так романтично.
Також показана історія любові. Ну а як же без неї жити?
Дуже - дуже мене пройняло те, як показано що часи змінюються, а ті що при владу ні. Вони пишуть закони тільки під себе, вікоистовують величезну кількість людей на свою користь та жадобу. Складачі податків такі ж мерзотні душі,.
Як казав цар Соломон:
- Суєта суєт, сказав Екклезіаст, суєта суєт, – ус`е суєта!
Що користи людині від усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем?
Рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває повіки.
Сходить сонце, і заходить сонце, і поспішає до місця свого, де воно сходить.
Іде вітер до півдня, і переходить до півночі, кружляє, кружляє на шляху своєму, і повертається вітер на кола свої.
Всі ріки течуть у море, але море не переповнюється: до того місця, звідки ріки течуть, вони повертаються, щоб знову текти.
Усі речі – у труді: не може людина переказати всього; не насититься око зором, не наповниться вухо слуханням.
Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем.
Буває щось, про що говорять: “дивись, ось це нове”; але це було вже у віках, які були раніше за нас.
Немає пам’яті про минуле; та й про те, що буде, не залишиться пам’яті у тих, які будуть опісля. (Екклезиаста 1:1-13)
