Вчора нарешті закінчилася ще одна трешова історія. В тому що вона взагалі сталася - винна виключно я сама, ну не можна так забагато очікувати від оточуючих і наділяти малознайомих людей неіснуючими рисами.
Їхала в Польщу я серпні і розраховувала повернутися до двадцятих чисел листопада. Але вже тут з'ясувалося що потрібну суму в цей термін я не буду мати, тож доведеться затриматися ще й на зиму. Укр.песель я оформила без пооблем. А от що робити з теплими речами? Порадилися з сестрою і вирішили що люба форма відправки - дорого, краще вже на місті придбати курточку, штані та якісь колготи.
Одного "чудового" ( що він в комах - я зрозуміла аж за тиждень 🤦) дня мені прийшло повідомлення в пп від інтернет - знайомої по одному з десятків чатів - болталок: "Їду з Німеччини в Україну і назад. Можливо теба щось привезти?".
- "Та божечкижмій - мене, мене додому, хоч в багажніку 🙏( як мене накрило 🤦), ну а як - ні, то привези мені з України посилку з теплими речами ". Вдячністю за обіцяну допомогу став безкоштовний розклад Таро ( правда Людмилі не сподобалося попередження від карт, ну то таке. В житті часто стається не так, як ми розраховуємо).
Звичайно що просила і за себе, і за Ксюшу. Її чоловік кожен день висилав фото - що він купив - яку шапочку, які рукавички. Взагалі занурився в цей процес з головою 😊
Перший дзвіночок продзвенів через декілька днів, коли я спитала у Людмили про адресу, на яку відправляти сумки. Відповідь була з роздратуванням - "Та дайте ж доїхати". Я списала що можливо людина за кермом, а я заважаю. В цей день з'ясувалося що Людмила поїхала через Угорщину, а не Польщу. Ось тут мені треба було і зупинитися, але - ніт, мене вже понесло.
В чаті Людмила розповідала що везе два інвалідних кресла для передачі в госпіталь пораненим ( тобто якщо помістилися два кресла, то сумки ж взізуть? Це ж логічний висновок?). Прислала нам адресу НП і розсказала що в Вінниці лікарі - хапуги. Ніхто не хоче прийняти допомогу під офіційне оформлення, мабуть щоб потім можна було на продаж виставити. В чаті підхватили цю тему -"лікарі - ненажери, скільки не дай, їм все мало".
Наступного дня прибули наші сумки до Вінниці. Я отримала телефонний дзвінок, з якого узнала що виявляється теплі речі такими сумками не передають, а "двоє гамаш"( чому це в неї в голові було? 🤔гамаші я б і тут купила) займають набагато менше місця. Вона взяла мою сумку ( як я про це зараз шкодую), а Ксюшину відправила назад. Ніякі доводи що Ксюшин чоловік вже поїхав на фронт "Мене не бембає хто і куди поїхав, сусідам нехай подзвонить, вони заберуть"- були її слова. Людина, яка нам в чаті розказувала що передавала на фронт генератори не змогла м'які сумки помістити в багажнік, її не бембало що хтось заплатив гроші за пересилку, а слова про фронт взагалі за межами дозволеного.
Ксюша подзвонила мамі і перевізнику. На наступний день її сумка сіла в автобус і ще через день була вже у Ксюши.
Моя сумка поїхала з Людою ( в мене все ще була надія заошадити 🤦)
Їхала Людмила через Київ. Виставила звідтіля фото передачі кресел в госпіталь, на яке отримала банато лайків і аплодисментів в чаті - яка вона умнічка, яка неоціненна допомога для поранених. Люда сказала що тут прийняли під печатку, бо вона наполягала саме на цьому: "я волонтер, а не лох". Саме це фото є у неї на сторінці ФБ за перше жовтня 2023 року. Мабуть "споминами" принесло 🤣
Далі події понеслися з гори. Людмила і на зворотньому шляху поїхала через Угорщину, тобто всі мої розрахунки заощадити провалилися ( якби через Польщу відправлення коштувало б до 20 зл (200 грн), з Німеччини мені стало в 22 євро, теж саме що і через НП, тільки б платили один раз, без дороги в Вінницю). Але це ще не всі сюрпризи. Мені посилку Людмила змогла відправити аж через тиждень ( гроші за відправлення я сумлінно їй віддала одразу, я ж прилічна жінка), а ще через десять днів з'ясувалося, що вона повернулася назад в Німеччину 🤦😭🤣 Моє спілкування з Людмилою - то можна написати окремий роман. Коли я просила написати чи подзвонити на пошту вона відповідала що ще немає статусу "загублена". Це була остання крапка. Сір'йозно? Хтось бачив такий статус? Мене вона заблокувала. Почала спілкуватися з Наталкою. Коли Наталка сказала що можеш сумку викинути, хоча там ліки ( їх шкода) - Люда понесла по знайомим що через неї намагалися передати наркотичні засоби 🤦 і Наталку також заблокувала. Взагалі людина знайшла цікавий спосіб вирішувати проблему - просто блокуєш людину і проблеми наче і немає 🤣
Зато я вчора поїхала в гіпермаркет купляти нову зимову курточку. Не можу сказати що люблю шопінг, але це - якась різноманітність 😊
Зможете вгадати - яку саме купила?
