Спомин від Гугл фото.

Із щасливого довоєнного.
На місто летить три ракети - одна за одною. Ти, не відриваючи очей, слідкуєш за десятком моніторингових каналів і чатиків. Чуєш пепеошне збиття в реалі, одним оком поглядаючи на небо і однією ногою стоячі в напрямку магазинного сховища ( туалету). В цей час приходить сповіщення - спомин від Гугл фото і тебе підкидує. Підкидує, бо саме зараз, саме в цю хвилину, ти можеш очікувати чого завгодно, але не спомин із довоєнного щасливого життя.
П'ять років тому в одній із соц мереж пройшов флешмоб "моє фото десятирічної давнини". І я приймала в ньому участь.

На цьому фото я з сестричкою на березі Чорного моря, десь біля Коблєво. Квітень місяць. Ми повертаємося з закупів на ринку "Сьомий кілометр". Закупи пройшли дуже вдало, та ми такі зморені, що аж хитаємося. Тоді ще їздили спільною маршруткою і закупи були дуже обмежені в часі. А наш товар розкиданий по різним куткам цих семи гектарів, і, щоб встигнути все купити, нам доводилося ганяти на спрінтерських швидкостях на довгих дистанціях з перешкодами і перетягуванням важкостей. Але ми все встигли і їдемо задоволені. Температура повітря близько 20° , і хоча це лише перші теплі дні - так хочеться хоч глянути на море. Водія умовили швидко - благо всі інші пасажирки спали. Під'їхали до самого моря і пішли намочити ніжки. Знімати оті теплі гольфи, стоячи на піску, було не легко, але заради такої справи - перший раз в тому році зайти в море - ми справилися!