Всього два тижні до зими...

Привіт, друзі!
Як же мене дістають ці похмурі сірі осінні дні!((( Мало того, що я захворіла, та ще й мої хлопці теж. Щоправда, моловік почуває себе значно краще, а синові вчора сімейний лікар продовжила лікарняний лист та ще й виписала антибіотики...
Але саме цікаве те, що вона його навіть не послухала...(((
А якщо у нього запалення легенів, бо кашель дуже сильний?!
Тому ми з чоловіком вирішили на наступному тижні зробити йому рентген в "ДІАсервісі"...

Вчора мені чоловік купив фрукти для підняття лейкоцитів... Щоправда, гранат виявився недозрілим, але нехай то буде самим великим горем в нашому житті!)))

А, коли увечері ходив в аптеку по антибіотики, купив мені ще й червоне вино... У понеділок мені здавати загальний аналіз крові, ось і побачимо, який буде результат!)))

Тож я настрій буду піднімати і фруктами, і вином, і яскравими осінніми фотографіями!)))

image

Ну і трохи про осінь, яка вже через два тижні піде від нас...

До чого ж і норовлива і примхлива Осінь:
То теплом нас зачарує, то позлить дощем;
То розвіша на деревах павутинки в росах,
То листям закидає чисте водоймище...

Крутить Вітром, зневажає, як слугою, безбожно...
У красуні Горобини — намисто забрала...
Видно їй, як королеві, все на світі можна!
Де нам тепер дочекатися від неї тепла?!

Ніч позбавила діадеми, шовкової сукні,
Намиста та браслетів зоряних на руках.
І відправила до Туману в стилі обійми.
Не на день, а, здається, ніби на віки!

Що з тобою сталося, Осінь?
Стільки ніжності зберігала дбайливо в душі!
Ми так часто милувалися чудовою красою -
Тієї, якої ти втратила, бідна, вже!

Що ж тепер у дощах похмурих сльози злі ховаєш,
І соромишся мимовільної наготи своєї?
Знаєш, Осінь, судилося так… Та й як інакше?
Краще ти теплом останнім душі нам зігрій!

Щиро бажаю всім здоров'я, щастя і чистого мирного неба над головою!

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ І ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2