День дров і колажів

Я знову сьогодні не зробив жодного фото у свою книгу пам'яті. З художньої точки зору і не було чого фотографувати сьогодні - ні гарної погоди - було сіро, похмуро та холодно, ні заморозків зранку, які завжди змінюють в сторони більшої естетичної привабливості все довкола, тобто те, що зараз гарно виходить. Але я роблю фотографії не лише тому, що було щось красиве, а й для того, щоб були спогади про це, бо в потоці теперішніх стресових днів, негативних новин і звичайної рутини, яка нікуди не ділася, не зважаючи на весну, інколи важко згадати, що я робив того чи іншого дня, якщо немає можливості це прив'язати до чогось. Або ж сфотографувати, щоб заякорити у пам'яті. А сьогодні не те, щоб був багатий подіями день, але, як завжди часу не все бракувало і я постійно поспішав щось встигнути зробити до самого вечора.

Першою важливою справою, яку треба було зробити - це поповнити запаси дров у котельні. Від минулого разу пройшло два тижні і ще лишалося дров на два-три дні, але цього разу я вирішив зробити це зазделегідь, щоб вони трохи підсушилися, бо сухі дрова дають менше сажі, то ж потім рідше треба котел чистити. Саме під це діло мені пригодиться для ілюстрації колаж, один з тих, що зробили мені Google Photos, а я зберіг для подібних випадків. Це торішні дрова, така своєрідна міні-хронологія, як я заповнював місце під дрова дровами, напиляними із старих дерев з нашого саду.

Але до кінця це зробити не вдалося. Бо мені допомагав шваґро, але потім приїхав наш спільний товариш, який ще досі на службі в армії, мали вирішити одне невідкладне питання. Потім ми намагалися продовжити, аж тут несподівано завітав мій кум, хрещений Маркіяна, привіз тому "загублену передачку від Миколая". Перекинулися кількома словами, але на чай з дружиною вони заходити відмовилися, бо кум відчував себе хворим і не хотів нам ще якусь напасть принести. Маркіян, до речі, як почав приймати антибіотик, почуває себе цілком нормально і вже не заразний (така от особливість скарлатини - хворі заразні до першого прийому антибіотика). А потім вже стемніло і закінчити з дровами не вийшло, вирішили, що завтра це доробимо. А я ж допомагав дружині з суботнім прибиранням - мене чекав мій друг-пилосос)).

Так і день пройшов у клопотах, справах робочих і сімейних. Спроба зануритися у рутину, не певен, що повністю успішна. А для ілюстрування допису я підібрав різножанрові колажі. Окрім першого колажу із вечірніми митями взимку і дров, я ще обрав ось такий зимово-святковий, із дуже старих фото. Деяким мабуть років десять буде і вони більш-менш нормально дивляться якраз зменшеними у колажі, бо тоді камери телефонів були ще геть слабенькі 📱.

Ще трохи зимового настрою із більш якісними фото:

Хоча з настроєм так собі, але краще піду я спати, зранку буде краще. Мабуть. Неділя все ж таки.