Обережно, в дописі фото грибів! Кому набридло, заходимо, відписуємося 🤪

Сьогодні дружина попросила мене в обід погуляти з Максимом, бо просто не встигала нічого зробити по дому, а ще ж гуляти треба. В мене теж роботи багато було, що поробиш, п'ятниця, але маю можливість перенести її в часі на пізніше, то ж я погодився. А ще вчора дружина під час такої обідньої прогулянки з малим знайшла декілька глив, але була впевнена, що там в кущах ще були, просто вона не мала можливості пошукати, бо Максим прокинувся.

Увесь день було надзвичайно вітряно, але не холодно. Мені навіть стало спекотно у спортивній куртці, яку я одягнув на футболку (це коли ми опустилися в долину, де вітер миттєво затих). То ж закутавши малого від вітру, я вирушив із ним у присипляючу мандрівку і він вже міцно спав, коли я дійшов із ним до потрібного місця.

Глив я не бачив, проте практично серед поля стирчала самотня парасолька, яку вчора дружина чомусь не помітила.

Я зателефонував дружині, щоб уточнити місце, де вона вчора знайшла гриби, каже в ожині трохи далі 😁. Ось там на фото внизу видно справа від візочка:

Ось вона перша сіра глива (рядовка або грузлик, як мені подобається найбільше, але звик казати гливи):

Я всім рядівкам відрізав одразу ноги. По перше їх їдять хіба що у дуже молоденьких, а по друге, щоб перевірити, чи не червиві, бо ці гриби можуть бути моментами дуже червиві, буває 8 з 10 не придатні до вживання в їжу. Але тут був значно кращий результат, спочатку навіть великі гливи були абсолютно здорові.

Потім мені трапилися білі гливи і їх було дуже багато, вони росли кількома сім'ями по 10-20 грибів:

Одна глива обплела грибницею гілочку і здавалося, що вона на ній і виросла, хоча насправді це не так:

Я навіть знайшов старого моховика там, але не брав його:

Ось мій результат з цієї вилазки. Непогано за 20 хвилин? 😉

І поки я думав, чи повертатися тим самим шляхом чи їхати донизу і зробити прогулянку дуже довгою, якраз прокинувся Максим, тому я обрав перший варіант. Він знову заснув, як тільки візочок розпочав рух. 😊

А ще мене цілий день випитував мій знайомий - затятий грибник, чи не поїду я завтра по гриби. Він ще серед тижня рвався, але тоді він отримав категоричне "ні" від мене, але я припустив, що можливо поїду на вихідні і ось цей день настав. Проте я не хотів їхати лише удвох, бо це доволі значна сума на пальне, окрім того це субота, робочий "вихідний!, назбиралося дуже багато роботи по дому або дружині допомогти з Максимом. Звісно, вона не проти, щоб я поїхав, але я дуже багато робочих днів ще влітку і восени теж пропустив. Бо якщо гриби є, то їх потім довго чистити, якщо нема, то даремно пальне витратили. Звісно є ще задоволення і можливість зробити гарні фото, але цим я вже нормально "наситився" за сезон. І маринованих, і сушених, і морожених грибів чимало. І навіть сьогодні он свіжих грибів на засмажку назбирав можна сказати біля хати. Звісно, якби ще хтось їхав, особливо з тих друзів, з ким я давно не бачився, то я б поїхав, але до кого я не дзвонив, то всі були заняті, бо мали якісь хатні справи. То ж і я вирішив ними зайнятися. Я ще вагався, бо знав, що мій друг дуже хоче поїхати і я вже минулого разу через це не зміг йому відмовити, бо пообіцяв. Цього разу я вже не давав таких обіцянок наперед, тому зрештою відмовився. Він сказав, що поїде сам. Я пробував його відмовити, але він відповів, що це остання можливість ще назбирати білих грибів, такий він вже фанат. А я можливо, все ж у неділю поїду, просто через те, що хочу сходити ще на гриби зі старими друзями, які на гриби дуже рідко ходять, лише по неділях, бо теж мають роботу і по троє дітей, на відміну від мого більш юного та неодруженого товариша, що й пояснює його максималізм і навіть певний фанатизм стосовно грибів.

---

P. S. У вчорашньому дописі теж є гриби, раптом ви не заходили і не читали, то рекомендую! 😉