Дерево-гігант

Чи може людина доторкнутись до чогось вічного?

Над цим питанням можна довго дискутувати. Якщо ваші інтереси співпадають з інтересами співрозмовника відповідь ймовірно – так. Але в яких формах це «вічне» може бути виражене в сучасному світі?

Відносно нещодавно я дивився відео на ютубі, у якому автор розповідав про музику Баха і наполегливо радив послухати її в філармонії. Подобається вам класична музика чи ні різниці особливо немає адже його твори століттями передаються з покоління до покоління і номінально можуть вважатися тим самим «вічним». Така ж ситуація з живописом, ми можемо не розуміти побачене але так чи інакше в галереї ми доторкаємося до чогось більшого. Предмети побуту які можуть бути актуальні у наш час, твори Шекспіра, архітектурні дива Антоніо Гауді, цей список можна доповнювати довго.

Звісно не кожна людина митець, «згадають про неї через 200 років?» – питання максимально риторичне. Та з моєї точки зору, кожна людина може створити щось більше.

Наприклад зі мною це трапилось в Одесі декілька років тому, надихнув мене саме той незримий митець, який десятиліттями під палючим південним сонцем вирізав щось значне. Його творіння, як я пізніше дізнався, має назву «платан», а виглядає він як справжній динозавр в рослинному світі.

Нажаль такі дерева в моєму регіоні не ростуть, але побачивши їх я банально не міг пройти повз красу яку бачу в своєму місті кожень день. І який подив в мене був коли власними руками вдалося створити щось більше.

Трохи пізніше розкажу вам про власний експеремент 👇
Як думаєте, що це?