THE DIARY GAME : 25/09/2020 : DAY 50. Neverending Story

🎶 Мені подобається пісня, яку сьогодні запостив steemitblog. Але мій день почався із іншої пісні. Якої ж, і чому це важливо? Ось якої:

😎 А важливо тому, що головні радіорокери країни Соня Сотник і Сергій Кузін заспівали мій текст. Цей переклад The Beatles — Come Together, який називається, гм... «КАМТУГЕЗА», з'явився ще у 2016 році спеціально для "КНИГИ РОКУ" і як присвята моєму улюбленому Radio ROKS🤘 А завдяки Rock School, Соні, Кузіну та гурту Los Bananas цей текст отримав звучання. Для простої писаки, як я, це крутий подарунок! Тому трохи радію🙃

👿 Але після такого приємного ранку почався пекельний день: з десять проєків на купі, в яких треба то те, то се терміново зробити, вічно не замовкаючі месенджери, Бітрікс24, телефонні дзвінки… Я справді сьогодні відчула на своїй шкурі, що сезон настав. Після доволі помірного в плані роботи літа зараз знову потрібно налаштовуватися на дуже-дуже високу мультизадачність, аврали, нічні доробляння, робочі вікенди тощо. Власне, завтра теж маю кілька робочих завдань. Ну, отак от в мене. Поки що так…

Недовга приємність сьогоднішнього дня: вийшла на каву з колегою Оленою. Сидимо на офісному подвір’ї, Google Plus Code: F9R7+W3 Київ

Мала трохи сварок з колегами. Але не грандіозних😆 Тримаю себе в руках. Особливо погиркались через дрібний і дурнуватий челендж на футбольну тему (у підсумку, абияк запустила його аж о 22:30 і вже з дому). Беріть участь, якщо хочете. Але я його вже прокляла😂🤣😂

Із великих досягнень по роботі: повністю закрили акцію, де видавали людям гранти на бізнес на загальну суму до 10 млн грн. Сьогодні зателефонували останньому, 21-ому щасливчику, і урочисто повідомили, що 500 000 грн на велокав’ярню уже його. Людина дуже тішилась, а я на радощах аж розревілась. І підсумковий ролик акції дивлячись (де нагороджували переможців), теж намотувала соплі по повній☺ Щось я жахливо емоційна стала. Але визнаю, що ось така частина моєї роботи — це найкраще, що може бути. Коли бачу щастя, до якого якось боком причетна, то просто… Просто переповнює!..

Заглушка до фінального, 4-го, бізнес-ріаліті-шоу акції "Мільйони добрих справ". Наші ютюб-специ сказали, що так клікбейтово...

🤯 Що ж, далі упущу авральну складову. Одразу перескочу на 20:15, коли я вийшла з офісу в ніч, вже ніяка. Точніше, якась: знесилена, задовбана, розбита.

🌚 Вирішила, що піду через ліс (пофіг, що темно. І що і ліс). Коротше, підсвічувала собі телефонним ліхтариком, і норм. Але в темряві помітила, що стежина стала якась ширша. Пригледілась: а стежину добряче розчистили.

Місцеві депутати готуються до виборів у жовтні: типу створили видимість роботи і розчистили стежку, приблизний Google Plus Code: F9R3+W6 Київ

Людей на стежці зовсім не було (це й на краще, бо людина людині — звір). Але коли щось в кущах зашаруділо, я, звісно, трошки пересрала😹 Підсвітила…

Пан Коцький втікає від мого спалаху на камері, приблизний Google Plus Code: F9R2+W2 Київ

Вдома на мене чекала майже охолола вечеря (ну, я ж мала прийти на годину раніше). Хоча, картопля була замотана у ковдру, і все ще тримала легке тепло. Хороша людиночка цей мій Грішка, що тут скажеш :D

Вечеря для мене: оселедець, цибуля, картопля в мундирах

Поїла, далі підключилась по віддаленому доступу до робочого компа, і взялась закінчувати термінові справи. В тому числі той челендж, який я прокляла, ггг.

А потім швидко почала писати щоденник, бо за день не зробила жодної нотатки, на жаль.

Сили вже закінчуються, я відчуваю, що очі зараз вилізуть з орбіт… Тому не буде ніяких підсумків чи довгих прощань. Адже завтра ми зможемо писати знову... Якщо не здохнемо від digital інтоксикації😄

Let It Be Neverending Story!

Про мене: тут.
Я з команди @ukrainiandreamer.