Щось про сьогоднішній день, про думки, про життя, про себе...

**Всім привіт"!

Сьогодні субота, тому з ранку донька з онукою на кухні щось готують, пахне смачно) На цих фотографіях не оладки, а як їх жартома називає онука - філейне куре)) У блендері пробивається філе курки, багато яєць, молоко, мука, приправи - солодка паприка і сушений часник. Замішується і смажаться курячі коржики.

До них я приготувала картоплю з тушкованою капустою та гречку. Внуку - гречка до коржів, нам - картопля з капустою до "філейного куре"))

Звичайно, взимку добре йдуть соління: огірки, помідори, кабачки, болгарський перець і узвари з вишні, сливи, абрикос. Любимо ми чай із м'ятою та шавлією – і варення до чаю. Варення вишневе, сливове, абрикосове, малинове та полуничне. Одним словом, із усього того, що я фотографувала влітку для дописів.

Наша Філька-поркуристка, мабуть, догулялася ... у неї збільшується животик, багато спить ... А там, хто його знає, може просто в зиму погладшала?

Розумію, що свої вихованці здаються найкрасивішими та найулюбленішими. Філька найчастіше засинає дома на місці собаки Мушки. І Мушка ніколи не виганяє Фільку зі свого місця, що нас дивує ... Більше того, коли Філька перевертається животиком вгору, ніхто з нас не може пройти повз байдуже - або гладять, або цілують за вушком.))

А це сусідська кішка - кішка подружки моєї онуки Сашеньки - у неї досі немає постійної клички, спочатку була Нюша, потім Дора, потім "Дрібна")) Дивлюся на фотки і розумію, що все ж таки Філька, хоча і в минулому дворняжка, але зараз - обаяшка))

Ось така Нюша...

Або Дора...

Але зовсім не "Дрібна"))

Чесно кажучи, я дала б їй ім'я "Марфуша" - чимось вона мені нагадала героїню з казки "Морозко"...))

А це фото, як у пісні "Ці очі навпроти")) Котячий погляд буквально мене сканує наскрізь ... Я люблю всіх котів, але все ж свою Фільку найбільше)

Сьогодні в мене день без віршів, то якось трохи порожньо на душі. Хоча наприкінці січня, а сьогодні 1 лютого, (з чим я вас вітаю), читала про молодика, про те, що потрібно впустити в життя зміни... Попереджали, щоб не розглядали погане та проблемне через збільшувальне скло)
Я зараз, як тільки починає хворіти душа (вчора онука отруїлася - була температура і блювота) - йду і вмиваюся, змиваючи з себе всі думки... Адже переживання нічого не змінюють, не лікують, а от у мене одразу піднімається тиск... Тому, коли ввечері гуляли з Мушкою, я дивлячись у небо, подякувала Всесвіту за все... Сьогодні у онуки температури не було... Допомогли - активоване вугілля та інші препарати, якими вилікувала дочка мою онуку без лікарів...

Я завжди вранці і перед сном молюся за рідних, близьких, друзів. На поетичному порталі в резюме у мене слова:
"Можеш допомогти людині - ДОПОМОЖИ, не можеш допомогти - ПОМОЛИСЬ. не вмієш молитися - ПОДУМАЙ ПРО ЛЮДИНУ ДОБРЕ.
І це вже буде допомога, тому що світлі думки - це теж ДОПОМОГА". (Микола Сербський)

У мене в Маріуполі згорів іконостас, який зробив колись для мене чоловік... Згадую церковні лампадки з вугіллям ладану... Все це було в моєму житті до всіх страшних подій.
Зараз у мене немає нічого...
Від слова "зовсім" ... Тільки тяжкість на серці ...

Зараз у мене на столі теж стоять ікони Ісуса, Казанська ікона Божої Матері... Так що перед сном я за традицією помолюся за друзів (у тому числі зі Стиміта поіменно за тих, з ким спілкуюсь), побажаю всім нам процвітання Стиміта, здоров'я духовного та фізичного, а головне - найшвидшого миру на нашій рідній землі...

Ольга Зоря